КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/robota_nad_tvorami_malenkiy_princ_sentekzyperi.dhtml Робота над творами Маленький принц Сент-ЕкзюперI Подання твору як з'єднання двох творчих початкiв — художнього тексту й власних думок. Твiр як форма дiалогу автора й читача Учитель. Якщо представити лiтературний дiалог як процес з'єднання двох основ (внутрiшнiй i зовнiшньоï), то й твiр можна розглядати теж iз двох сторiн. Одна — це авторський текст, а iнша сторона — нашi мiркування. Представляємо фрагменти творiв на тему “Неповторнiсть дружби й любовi. Маленький принц i троянда”. Учнi зараховують фрагменти творiв. У першому блоцi творiв головний акцент зроблений на авторський текст, у другому блоцi — на мiркування читача 1-й блок творiв: 1. На планетi Маленького принца рiс одну квiтку, несхожий на всi iншi квiти. Вiн був чудесний, зворушливий i чудовий. Маленький принц полюбив його й бажав йому добра, доглядав за ним. Але квiтка виявилася кокетливим i примхливим створенням зi складним характером. Маленький принц занадто серйозно сприймав не мають нiякого значення слова й почував себе нещасним. Вiн залишає свою планету й вiдправляється подорожувати, щоб побiльше довiдатися про усiм. Маленький принц був занадто молодий i ще не осяг науку розумiння, йому випливало судити по справах, а не за словами, вiн не повинен був бiгти вiд квiтки. Подорожуючи по рiзних планетах, вiн багато чого зрозумiв, зрозумiв, що людина взагалi не повинен прислухатися до квiтiв, на них треба просто дивитися й вдихати ïх пахощi 2. Маленький принц дуже любив задавати питання, як будь-яка дитина — почемучка. Вiн ïх задавав i задавав доти, поки все не зрозумiє, тому, що кожна вiдповiдь викликала новi питання. Вiн нiяк не мiг зрозумiти, як можна займатися iншими справами, коли розмовляєш iз дитиною, i тому гнiвався 3. Принц був дуже самотнiй, i його серце вимагало любовi. I, коли квiтка раптом розцвiла, принц вiдчув, як розцвiло його серце, i в ньому з'явилася нiжнiсть. А квiтка була так само кокетлива, як кокетлива будь-яка дiвчина у своï юнi роки, i так само прекрасний. Огляньтеся, i, може бути, ви побачите, що така ж квiтка росте поруч iз вами. Йому потрiбно ваша любов i турбота. I тодi на свiтi буде бiльше щасливих людей 4. Перша зустрiч дуже важлива, адже вiдбувається взаєморозумiння. Люди можуть сподобатися один одному або розчаруватися. Троянда й Маленький принц сподобалися один одному, але Маленький принц вiдразу зрозумiв, що дивна гостя не страждає надлишком скромностi. Але чи навмисно вона так поводилася? Звичайно, немає. Вона була молода й нiчого не знала. А головне, не знала, звiдки вона, з якоï планети, як повиннi поводитися троянди. Ïï нiхто нiчому не вчив. Пiд час прощання Роза сказала: “Я люблю тебе. Моя провина, що ти цього не знав. Але ти був такий же дурний, як i я”. А далi, без усякого докору й образи вона додала: “Постарайся бути щасливим”. Потiм троянда заплакала. ПРО, Маленький принц! Як жаль, що тiльки через рiк ти зрозумiв, що ми завжди у вiдповiдi за тi, кого приручилися 2-й блок творiв: 5. Маленький принц — це iсторiя про простi людськi почуття: про дружбу, любов, розумiння. Дивний народ, цi дорослi! Дрiбницi здаються ïм важливими, а важливого вони не бачать. Замiсть того, щоб берегти й прикрашати свою планету, свiй будинок i сад, просто дружити й любити, вони воюють, ганяються за славою й багатством. Люди не бачать красу заходiв i сходiв, неповторнiсть кожноï квiтки, кожноï зiрки на небi 6. У життi теж не треба вiдмахуватися вiд тих, хто поруч, хто слабкiше, хто має потребу в розумiннi. Потрiбно розумiти чужi проблеми, спiвчувати й надавати допомогу. Без турботи й уваги не буває дружби й любовi. Пiклуватися й бути уважними в життi дуже важливо, уступати в транспортi мiсце старшим, допомагати хворим — це прояв турботи й уваги. Ще я хочу поговорити про те, що любов i дружба викликають рiзнi емоцiï. Коли друзi мирно грають i спiлкуються, вони веселi. Пiд час сварки хочеться сумувати 7. Розвиток дiалогу на прикладi алфавiтного ряду. Алфавiтний ряд Розминка Учитель. Щоб дiалог звучав виразно, потрiбно при його виконаннi стежити за поступовим розвитком голосу, за правильною iнтонацiєю. У цьому нам допоможе наша артикуляцiйна розминка “Алфавiтний ряд”. 1-я команда интонационно ставить запитання, 2-я команда интонационно дає позитивну вiдповiдь i интонационно задає уточнюючi питання, звертаючись до 3-й командi, а 3-я команда интонационно дає позитивнi вiдповiдi на питання 2-й команди 1-я команда: БИ-Бе-БА? 2-я команда: БИ-Бе-БА, БИ-Бе-БА! ВИ-Ве-ВА, ГI-Ге-ГА, ДИ-Де-ТАК? 3-я команда: ВИ-Ве-ВА, ГI-Ге-ГА, ДИ-Де-ТАК! Усе хором: ЖИ-Же-ЖА! ЗИ-Зе-ЗА! КИ-Ке-КА! 6. Робота над класичним сприйняттям тексту i його творчим вiдтворенням у стилi “ремейк”. Перегляд вiдеозапису виразного читання по ролях уривка з 2-й глави “Перша зустрiч льотчика з Маленьким принцом” у виконаннi трьох учнiв: один читає за автора, iншоï — за льотчика, третiй — за Маленького принца. Учитель пiд час перегляду розмiщає на дошцi малюнки, якi є iлюстрацiями кдиалогу. Пiсля перегляду вiдеозапису демонструється сценка по тiм же уривку “Перша зустрiч льотчика з Маленьким принцом”, але вже в стилi “ремейк”, де замiсть слiв автора учнi озвучують уривки зi своïх письмових робiт. Сценка може бути розiграна двома складами. Супутнi деталi — плащ принца, два стiльцi, папка льотчика iз блокнотом i олiвцем Уривок з 2-й глави (зi скороченнями) “Перша зустрiч льотчика з Маленьким принцом”: Так я жив на самотi, i не з ким було менi поговорити по душах. I от, шiсть рокiв тому довелося менi зробити змушену посадку в Сахарi. Щось зламалося в моторi мого лiтака. Я повинен був виправити мотор або загинути. Води в мене ледь вистачило б на тиждень Отже, у перший вечiр, я заснув на пiску в пустелi, де на тисячi миль навколо не було нiякого житла. Уявите ж мiй подив, коли на свiтанку мене розбудив чийсь тоненький голосок. Вiн сказав: - Будь ласка, намалюй менi баранчика! - А? - Намалюй менi баранчика… Я пiдхопився, точно надi ною гримнув грiм. Протер ока. Почав оглядатися. I бачу — коштує незвичайне якесь маля й серйозно мене розглядає. Не забудьте, я перебував за тисячi миль вiд людського житла. А тим часом нiтрохи несхоже було, що б це маля заблудилося. Нарештi, до мене повернувся дарунок мовлення i я запитав: - Але… Що ти тут робиш? И вiн знову попросив тихо й дуже серйозно: - Будь ласка… намалюй баранчика… Все це було так таємниче й незбагненно, що я не посмiтив вiдмовитися. Як нi безглуздо це було тут, у пустелi, на волосок вiд смертi, я все-таки дiстав з кишенi аркуш паперу й вiчне перо. Але сказав малятi (трошки навiть сердито сказав), що я не вмiю малювати. Вiн вiдповiв: - Однаково. Намалюй баранчика Тому що я нiколи в життi не малював баранiв, я повторив для нього одну iз двох старих картинок, якi я тiльки й умiю малювати: удава зовнi. I дуже здивувався, коли маля викликнуло: - Нi, немає! Менi не треба слона в удавi! Удав занадто небезпечний, а слон занадто великоï. У мене будинку всi дуже маленьке. Менi потрiбний баранчик. Намалюй баранчика. I я намалював. Вiн уважно подивився на мiй малюнок i сказав: - Нi, цей баранчик уже зовсiм кволий. Намалюй iншого Я намалював. Мiй новий друг м'яко, поблажливо посмiхнувся - Ти ж сам бачиш, — сказав вiн, — це не баранчик. Це великий баран. У нього рога… Я знову намалював по-iншому. Але вiн i вiд цього малюнка вiдмовився - Цей занадто старий. Менi потрiбний такий баранчик, щоб жив довго. Отут я втратив терпiння — адже менi треба було скорiше розiбрати мотор — i надряпав от що. I сказав малятi: - От тобi ящик. А в ньому сидить такий баранчик, якого тобi хочеться Але як же я зачудувався, коли мiй строгий суддя раптом просяяв: - От це добре! Як ти думаєш, багато цьому баранчиковi треба трави ? - А що? - Адже в мене будинку всього дуже мало… - Йому вистачить. Я тобi даю зовсiм маленького баранчика - Не такий вуж вiн маленький, сказав вiн, нахиливши голову й розглядаючи малюнок. — Смотри-ка! Вiн заснув… Так я познайомився з Маленьким принцом Ремейк дiалогу Маленького принца й льотчика Маленький принц. Дяденька, дяденька! Будь ласка, намалюй менi баранчика Льотчик. А? Чого треба? Маленький принц. Намалюй менi баранчика. От чого треба! Ти що, глухий? Льотчик. Не умничай, малец! Я тебе добре чую. I, взагалi, ти хто? I що тут робиш?… Ти, може бути, торговець верблюдами? А? Тобi без панамки голову не напече? Маленький принц. Можна подумати, що в тебе панамка є, ти менi баранчика намалюй, пожалуйста. Льотчик (малює). Ну, на. Маленький принц. Нi, немає! Менi не потрiбно слона в удавi; удав занадто небезпечний, а слон — занадто великоï. Менi потрiбний баранчик! Намалюй менi баранчика Льотчик. Як скажеш. Тобi олiйними фарбами або пастеллю? Маленький принц. А як це? Льотчик. Так не вантажся, приятель. Я прикаливаюсь. Насправдi я не вмiю малювати Маленький принц. Так кинь, я не вiрю Льотчик. Нi, правда. Ти перший iз всiх видевших цей малюнок зрозумiв, що тут я намалював слона в удавi. Усi вважали, що тут зображено капелюх Маленький принц. Що? Який капелюх? Це ж слон в удавi, навiть видали видно. Хоча, дивися, хлопець, я адже розумiю твоï малюнки. Якщо ти навiть намалюєш повну дурницю, я розберуся Льотчик. Вiрно, приятель. У мене отут є блокнот i олiвець. Зараз намалююся Другий склад: Маленький принц. Не, цей баранчик занадто кволий. Намалюй iншого, бiльше пухкого. Якщо я проголодаюсь, зможу його з'ïсти Льотчик. Мого баранчика? Маленький принц. Ха! Жарт! А ти попався! Я своïх друзiв не ïм, це тобi на майбутнє Льотчик. Це бадьорить. Добре, малюю далi. (Малює.) Маленький принц. Ти ж сам бачиш, що це не баранчик. Це великий баран: у нього рога, як в оленя. (Льотчик малює.) Цей занадто старий! Менi потрiбний такий баранчик, щоб жив довго. ^Льотчик малює.) Льотчик. От тобi ящик. У ньому бомба! Маленький принц. А! Ти що взбрендил? Якщо зараз рвоне, ти ж адже сам не встигнеш утекти! Льотчик. Ха! Жарт! I ти теж попався! Насправдi в цьому ящику сидить твiй баранчик! Маленький принц. Ба-ра-Шек?… Як ти думаєш, вiн багато ïсть трави?, Льотчик. А що? Маленький принц. Просто в мене будинку всього дуже мало. Льотчик. Йому вистачить. Я адже тобi даю зовсiм маленького баранчика Маленький принц. Не такий вуж вiн i маленький. Смотри-ка, вiн заснув… Дiалог з п'яницею. (Глава 12-я) На наступнiй планетi жив п'яниця. Коли Маленький принц з'явився на цю планету, п'яниця мовчачи сидiв i дивився на полчища пляшок, що вишикувалися перед ним — порожнiх i повних - Що ти робиш? — запитав Маленький принц - П'ю, похмуро вiдповiв п'яниця - Навiщо? - Щоб забутися - Про що забути? — запитав Маленький принц. Йому стало жаль п'яницю - Хочу забути, що менi совiсно, зiзнався п'яниця й повiсив голову - Вiд чого ж тобi совiсно? — запитав Маленький принц. Йому дуже хотiлося допомогти бiдоласi. — Совiсно пити! — пояснив п'яниця, i бiльше вiд нього не можна було домогтися нi слова Ремейк дiалогу Маленького принца й п'яницi Маленький принц. ПРО! Скiльки пляшок! Для чого ж стiльки? А! (догадався) Добрий день! Можна пострiляти у Вашiм тирi по пляшках? П'яниця (далi П. ). Милий хлопчик! Я тут п'ю, а не стрiляю. Ти мiй гiсть! Вип'ємо за зустрiч! Маленький принц. Я не п'ю. Спасибi. П'яниця. Чому? Маленький принц. Пияцтво нi до чого гарному не приводить. П'яна людина може зробити рiзнi злочини. Навiщо ж Ви п'єте? П'яниця. Ïх уже двоє!.. П'ю вiд туги й нудьги, адже я зовсiм один… разом з моïми пляшками. (Плаче.) Маленький принц. Але адже у Вас був колись будинок? Була сiм'я? П'яниця. Так, усе в минулому! I майбутнього в мене немає. Маленький принц. Ви не думали про те, що хтось має потребу у Вашiй допомозi? П'яниця. Я живу у своєму мирке, з якого менi не вибратися Маленький принц. Але Ви могли б зайнятися якою-небудь справою. Наприклад, садiвництвом. Розвели б сади на Вашiй планетi… П'яниця (кричить). Менi лiнь! Менi все лiнь. Я п'ю, щоб забутися Маленький принц. Про що забути? П'яниця. Хочу забути, що менi совiсно. Маленький принц. Отчого ж Вам совiсно? П'яниця. Совiсно питися Маленький принц. Так! Дивний народ цi дорослi 7. Пiдведення пiдсумкiв класноï письмовоï роботи На одному з попереднiх урокiв учнi писали класну роботу з теми: “Яких якостей не вистачає дорослим, щоб зрозумiти нас, дiтей”. Учитель. Пiдведемо пiдсумки нашоï класноï письмовоï роботи. Про ïх дуже цiкаво довiдатися не тiльки дiтям, але й дорослим. Отже, в “п'ятiрку” основних вiдсутнiх дорослим якостей потрапили… Учнi. Дорослим часто не вистачає: * розумiння, * уяви, * доброти, * уваги, часу, терпiння У роботах перерахованi й тi якостi, наявнiсть яких дiти цiнують у дорослi. До них ставляться: * бажання спiлкуватися з дiтьми, * працьовитiсть, * “живий” розум, * готовнiсть допомогти, * здатнiсть визнавати своï помилки, * бескористность, * здатнiсть бачити кольоровi сни, * любов до дитячих казок, * умiння грати й веселитися, * умiння цiнувати внутрiшнiй мир маленькоï людини, * умiння цiнувати дитячу фантазiю. Дiти хочуть, щоб дорослi стосовно них проявляли бiльше * любовi, * спiвчуття, * жалостi, * пещення, * довiри URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/robota_nad_tvorami_malenkiy_princ_sentekzyperi.dhtml