КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/rozmova_z_drugom.dhtml

	Розмова з другом У багатьох поетичних творах, починаючи з раннього перiоду, в лiтературознавчих i публiцистичних працях М. Рильський розкриває могутнiй благотворний вплив природи на всi дiлянки людського життя. Природа — це мати, яка дає щедрi матерiальнi i духовнi дари людинi. Так, лiс, за висловом поета, це не просто сосни та дуби. Вiн приятель дощам, що наснажують пшеничнi урожаï, притулок для партизанiв у днi вiйни з ворогом, мiсце, де народжується кохання , зрiють високi думи . Сповнений мальовничоï краси i чарiвноï музики, лiс дає натхнення поетовi:
 Вiн спiва то грiзно, то шовково,Як морська безсмертна глибина,Не одно ж там розцвiлося слово,Запалала пiсня не одна.(Лiс). А скiльки художникiв, скульпторiв, композиторiв черпали теми , образи, звуки у природи — цього вiчного джерела людськоï творчостi! У спецiальнiй доповiдi Природа i лiтература , прочитанiй на вечорi Киïвського товариства охорони природи, Рильський закликав пам'ятати, що природа та ïï краса повсякчасно супроводять лiтературу i всi мистецтва, протягом багатьох столiть становлять незмiнну i дуже важливу складову частину поезiï, малярства, скульптури, музики…. Вiрш Розмова з другом (1954) — це художнє вiдкриття прекрасного в природi, змалювання нiжноï i чуйноï душi радянськоï людини-творця, яка не лише вiдчуває красу рiдноï природи, зазнає втiхи вiд неï, але й змiнює, збагачує ïï в iм'я щастя всього народу. У вiршi створено яскравий малюнок лiсу в пору весняного розквiту, коли з найбiльшою силою розкривається людям його краса.
 Лiс у вiршi Рильського виступає як друг, з яким веде розмову лiричний герой твору, слухає його лiсову пiсню, милується його красою. За змiстом i характером зображених явищ вiрш дiлиться на три нерiвнi частини. У двох перших вимальовується персонiфiкований образ лiсу, третя — це звернення лiричного героя до свого зеленого друга. У вiршi виявилися характернi риси таланту Рильського — спостережливiсть, умiння образно вiдтворити рiзноманiтнi явища й емоцiï. Сихчфонiю лiсу, його багатоголосий хор, чарiвну пiсню (перша частина) поет передає слуховими образами, якi викликають багатi уявлення, музично оживляють приємнi спогади чи вiдкривають незнане:
 Лiс зустрiв мене як другаГорлиць теплим воркуванням,Пiзнiм дзвоном солов'ïним,Нiжним голосом зозулi,Вогким одудiв гуканням,Круглим циканням дроздiв. Для характеристики кожноï хоровоï партiï знайдено влучнi визначення: воркування горлиць — тепле, спiв (дзвiн) солов'я — пiзнiй, голос зозулi — нiжний, гукання одудiв — вогке, цикання дроздiв — кругле. Рослинне багатство украïнського лiсу, його рiзнобарвна краса i чудова музика змальованi в другiй частинi вiрша. Поет живописує словом, створює чудовi зоровi i слуховi образи, якi викликають рiзнi психологiчнi переживання, викликають захоплення красою природи, ïï вiчно мiнливим життям. В оживленнi лiсу важливу роль вiдiграють тропи — метафори й уособлення: Лiс зустрiв мене як друга Тiнню вiд дубiв крислатих, Смутком бiлоï берези, Що дорожчий нам за радiсть, Кленiв лапами густими, Сосни гомоном одвiчним, Срiбним шемранням осик.
 Поетове знання природи базується на вiковiчному досвiдi народу i його художнiх уявленнях. Як у народнiй украïнськiй пiснi i творчостi письменникiв-класикiв, так i у вiршi Рильського дуби крислатi символiзують велич i силу, береза ч смуток, осика — слабiсть, несмiливiсть, переляк i т. д. Цi образи-символи виникли на пiдставi уподiбнення явищ природи й людського життя. Дуб — могутня людина, береза з похиленими донизу вiтами нагадує людину в горi i журбi. Якщо сосна гомонить, то осика тiльки шемрає- тихо шелестить, нiби квола бабуся говорить. Щоб довести, що художнє мислення Рильського i в зображеннi природи має багато спiльного з народною i класичною поезiєю, вчитель може зiставити деякi образи вiрша з монологом Мавки (Лiсова пiсня Лесi Украïнки ) :
 А я не знаюнiчого нiжного, окрiм берези,За те ж ïï й сестрицею взиваю;Але вона занадто вже смутна,Така блiда, похила та журлива,-Я часто плачу, дивлячись на неï.От вiльхи не люблю — вона шорстка.Осика все мене чогось лякає;Вона й сама боïться — все тремтить.Дуби поважнi надто. Дика рожаЗадирлива, так само й глiд i терен.А ясень, клен i явiр — гордовитi,Калина так хизується красою,Що байдуже ïй до всього на свiтi… Зiставляючи вiрш Рильського i монолог Мавки, вчитель повинен пiдкреслити, що обидва поети, виходячи з народних уявлень, олюднюють явища природи, надають кожному образу, взятому з рослинного свiту, рис людського характеру. Кожен з них по-своєму малює картину лiсу. Зiставлення твору М. Рильського з народнопiсенними образами, монологом з Лiсовоï пiснi Лесi Украïнки — не самоцiль, а засiб показати, що Максим Рильський як народний поет мислить i народними образами, вiдбиває погляд народу на природу.
 Одночасно слiд пiдкреслити, що вiрш Розмова з другом- новаторське явище в зображеннi природи порiвняно з народними пiснями i творами класикiв. Оригiнальнiсть вiрша Рильського не лише в своєрiдному баченнi i музичному вiдчуттi лiсу, але також в новому свiтоглядi i ставленнi радянськоï людини до природи.
 У вiршi Розмова з другом знайшли художнє втiлення iдеï соцiалiстичноï естетики — утвердження єдностi краси природи й людськоï працi. Вiрш завершується полум'яним закликом поета-патрiота розумно користуватися багатствами природи, берегти ïï, постiйно й наполегливо працювати над ïï вiдновленням, бо для щастя людини комунiстичного суспiльства потрiбен не тiльки матерiальний достаток, а й краса: щоб земля була весела.
 Цi глибокi думки й почуття знайшли у вiршi конкретне образне вираження, вони втiленi в задушевному звертаннi до зеленого друга-лiсу, роль i значення якого в життi радянськоï людини розкривається в яскравих художнiх деталях. Просто i переконливо поет показує зв'язок мiж життям лiсу, явищами природи i людського суспiльства. Лiс росте на втiху людям, дає ïм естетичну насолоду, отiняє кохання чисте, береже нам свiтлi рiки, що полям несуть вологу, що заплiднюють сади. Його дерево йде нам на будови чи на щогли корабельнi. Епiтетом, кохання чисте пiдкреслено красу i чистоту iнтимних взаємин мiж радянськими людьми.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/rozmova_z_drugom.dhtml