КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/skazannja_pro_starogo_moreplavcja.dhtml

	Сказання про Старого Мореплавця Сказання про Старого Мореплавця поема, що займає центральне мiсце в спадщинi Кольриджа. Подорожанина, що йде на весiльний бенкет, раптово зупиняє старий, що приковує увага незвичайнiстю своєï зовнiшностi й гiпнотичним поглядом. Це — старий моряк, що зробив тяжкий злочин i змушений по велiнню вищих сил викупати його оповiданням про свiй учинок. Пiд час далекого плавання вiн убив священного птаха альбатроса й тим самим викликав страшнi покарання на себе й своïх товаришiв. У мученнях гине екiпаж корабля, починає гнити море, по якому пливе мертвий корабель, населений примарами
 Тiльки один старий моряк залишається в живих, але його переслiдують бачення. Подорожанин вражений оповiданням старого моряка; вiн забуває про весiльний бенкет i про всi життєвi турботи. Оповiдання старого моряка вiдкриває подорожаниновi таємницю, що оточує людину в життi. В Сказаннi про Старого Мореплавця романтична критика урбанiстичноï цивiлiзацiï доведена до крайньоï межi. Мир дiлового мiста здається мертвим, як цвинтар; дiяльнiсть його мешканцiв — примарним, тим Життям-В- Смертi, образ якоï — один з найдужчих у поемi. Повно глибокого значення для Кольриджа й преклонiння перед природою як гармонiйною системою Руху. Убивство альбатроса, що порушує цю гармонiю, здобуває в поемi символiчне значення. Це — злочин проти самого Життя. У фiлолофсько-поетичному контекстi зрозумiла й кара, що осягає Мореплавця: свавiльно порушивши велику гармонiю буття, вiн платиться за це вiдчуженням вiд людей
 Разом з тим стає зрозумiлим i змiст того епiзоду Сказання, де Мореплавець воскреє душею, замилувавшись вигадливою грою морських змiй. Деяким художнiм дисонансом є повчальнi рядки фiналу добутку. Щоб передати трагедiю самiтностi, Кольридж широко користується суггестивними прийомами: натяками, умовчаннями, випадними, але багатозначними символiчними деталями. Кольридж першим з англiйських романтикiв увiв в високу поезiю вiльний, неправильний тонiчний розмiр, що не залежить вiд рахунку складiв i подчиняющийся лише ритму наголосiв, число яких коливається в кожнiй рядку


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/skazannja_pro_starogo_moreplavcja.dhtml