КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/slovotvir_jak_okremiy_rozdil_movoznavstva_osnovni_ponjattja.dhtml

	СловотвIр як окремий роздIл мовознавства. ОсновнI поняття словотвору. Методика вивчення словотвору в школI Словотвiр роздiл мовознавства, який вивчає словотвiрнi вiдношення в мовi (в першу чергу, вiдношення формальноï i смисловоï похiдностi)Будучи основним засобом збагачення словникового складу укр. мови, поповнює рiзнi тематичнi шари лексики новими одиницями, дозволяє повнiше усвiдомити шляхи цього збагачення, визначити звязок лексико-семантичноï структури слова з його словотвiрними особливостями. Похiднiсть властивiсть слова, що дозволяє протиставляти похiднi слова мови словам непохiдним, залежить вiд вiдношення даного похiдного слова до iнших спiльнокореневих слiв, вiд його формальних i смислових взаємозвязкiв iз спорiдненими словами. Похiдне слово характеризується бiльшою формальною та семантичною складнiстю, нiж твiрне, може порiвняно з ним мати стилiстичне забарвлення. Вiдношення словотвiрноï похiдностi формально- семантичнi вiдношення, що виникають мiж двома синхронно iснуючими одиницями, з яких одна сприймається як первинна (мотивуюча), друга вторинна (мотивована) (основа, мотивованiсть, значення, формант).Мотивацiя семантична спiввiднесенiсть мiж твiрним i похiдним словом. Твiрна основа (та частина слова, вiд якоï твориться похiдне) тi спiльнi для словотвiрноï бази i похiдного слова структурно- семантичнi або структурнi компоненти, до яких приєднується формант у момент завершення словотвiрного акту. Формант усi словотвiрнi засоби, що приєднуються до твiрноï основи i утворюють нове слово похiдну одиницю. Формант показник похiдностi слова, кожне похiдне слово крiм твiрноï частини має словотвiрний елемент формант. Формантами бувають префiкси, суфiкси, постфiкси, кофiкси (префiкс+суфiкс (без-хмар-н-ий) , префiкс+постфiкс (до-кричати-ся), суфiкс+постфiкс (тели-ти- ся), префiкс+суфiкс+постфiкс (пере-свистува-ти-ся)).Словотвiрне значення — у вузькому значеннi — це той елемент значення похiдного слова, яким воно вiдрiзняється вiд твiрного (залiзний той, що з залiза); у широкому значеннi — загальне, категорiальне значення слiв, обєднаних у словотворчий тип, яке ґрунтується на семантичному спiввiдношеннi мотивованоï та мотивуючоï основ (читець вiд читати, особа чол..статi за дiєю).Типи словотвiрних значень: мутацiйне (таке значення похiдного, яке вiдрiзняється вiд значення твiрного, тобто похiдне виражає нове поняття: казка- казковий, модель-моделювати), модифiкацiйне (похiдне вiдрiзняється вiд твiрного не загальною семантикою, а стилiстичними, експресивними оцiнками в значеннi, мають модифiкацiйнi суфiкси: дитина — дитиночка), транспозицiйне (значення похiдного вiдрiзняється вiд значення твiрного не номiнативним, а частиномовним характером: читати- читання)Словотв. тип (основна одиниця класифiкацiï похiдних слiв) формально-семантична схема побудови похiдних слiв, яка хар-ся спiльнiстю 3 елементiв: одна частина мови, семанти. та форм. спiввiднесення мiж твiрною i похiдною основами, одне словотв. значення (гiтарист, бандурист, флейтист)
 Словотв. розряд — сукупнiсть семантично однорiдних словотвiрних типiв (тель, iй, ар, ець, ач = найменування дiяча) Словотв. категорiя сукупнiсть семант. спорiднених словотвiрних розрядiв, обєднаних спiльним значенням (назва особи чол.. статi мудрець, старець, веселун)Словотв. клас сукупнiсть словотвiрних категорiй (має найвищий рiвень узагальнення (всi слова, обєднанi в часини мови))Словотв. гнiздо група спорiднених (спiльнокореневих) слiв, розташованих у порядку ïх утворення (похiдностi). Звязок мiж твiрними i похiдними словами може бути ланцюговий (лiс>лiсовий>лiсовик>лiсовичка) i радiальний (лiс>(лiсок, лiсовик, узлiсся, лiсник)).Методика вивчення словотвору в школi.
 Певнi труднощi для учнiв становить утворення слiв шляхом вiдкидання певних частин слова. Тодi застеренти вiд помилок у визначеннi напрямку словотвору допоможеорiєнтацiя на семантику. Деякi труднощi становить i спосiб складання. Працюючи з учнями над словотворенням, слiд систематично звертати увагу на звуковi змiни, що вiдбуваються при твореннi слiв. Уявлення учнiв про словотвiрнi процеси поглиблюються i конкретизуються пiд час опрацювання частин мови та ïх окремих семантичних груп, а також пiд час розгляду способiв творення ряду граматичних форм. У роботi над словотвором помiтне значення принципiв системностi, наступностi, перспективностi навчання. Одним з н6айважливiших видiв роботи є словотвiрний аналi слова.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/slovotvir_jak_okremiy_rozdil_movoznavstva_osnovni_ponjattja.dhtml