КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/socialnoekonomichna_terminolexika_ivana_franka.dhtml СоцIально-економIчна термIнолексика Iвана Франка Проаналiзовано статтi Iвана Франка, зокрема соцiально-економiчну термi- нолексику, якою послуговується автор. Зроблено класифiкацiю зафiксованих термiнiв за лексико-тематичними групами. Пiд термiносистемою розумiємо не просто перелiк термiнологiчних номiнацiй, що обслуговують науку, а сукупнiсть термiнiв, у межах якоï окремi одиницi виражають певну систему понять, повя-зану з науковим свiтоглядом. Сформована термiносистема для кожноï науки є завершальним етапом ïï становлення. Неузгодженiсть у користуваннi термiнами завжди свiдчить про незавершенiсть формування наукового напряму. Впорядкована й унормована термiносистема, навпаки, сприяє розвитковi науки. Основними напрямами термiнологiчноï роботи в Украïнi є узгодженiсть нацiональноï та мiжнародноï термiнолексики, вироблення методологiчних засад унiфiкацiï термiносистем, ïхнє збагачення за рахунок власних мовних одиниць i необхiдних на цей час лексичних запозичень (теоретичний аспект), участь украïнських термiнологiв у роботi мiжнародних органiзацiй iз питань стандартизацiï (прагматичний аспект), укладання рiзних типiв термiнологiчних словникiв фахiвцями вiдповiдних галузей науки i технiки у спiвпрацi з фiлологами (прикладний аспект). Соцiально-економiчнi номiнацiï ранiше вивчалися у складi суспiльно- полiтичноï лексики. У лiнгвiстичних дослiдженнях соцiально- економiчнi лексеми здебiльшого подавалися як приклади, зрiдка обєктом аналiзу ставали лексико-тематичнi групи. Зокрема, найчастiше в полi зору дослiдникiв була лексико-тематична група на позначення соцiальноï диференцiацiï украïнського суспiльства. Часткове висвiтлення соцiально-економiчнi назви знайшли у працях А. А. Москаленка, Л. М. Полюги, В. А. Передрiєнка, М. А. Жовтобрюха, А. А. Бурячка, Т. I. Панько, Т. М. Дячук. Актуальнiсть дослiдження функцiонування соцiально-економiчноï термiносистеми украïнськоï мови полягає в тому, що аналiз процесу ïï становлення допоможе виявити основнi закономiрностi органiзацiï i розвитку в рiзнi iсторичнi перiоди, на основi чого можливе прогнозування тенденцiй майбутнього термiнотворення, упорядкування сучасних економiчних лексем iз метою пiдвищення ïï функцiональноï активностi. Упорядкування соцiально- економiчноï термiносистеми має особливо велике значення насамперед з огляду на значну увагу до соцiальних проблем у сучасному украïнському суспiльствi. Метою роботи є функцiональний аналiз соцiально-економiчноï термiнолексики статей I. Франка. Завдання дослiдження: проаналiзувати склад дослiджуваних термiнiв за походженням; провести тематичну класифiкацiю соцiально-економiчних термiнiв; охарактеризувати функцiональнi особливостi системноï органiзацiï соцiально- Економiчноï термiнолексики як лексичноï пiдсистеми украïнськоï лiтературноï мови. Система економiчних понять пройшла довгий шлях розвитку. Незважаючи на це, процес виникнення понять у нiй завжди вiдзначався деякою стихiйнiстю. Такий перебiг подiй був зумовлений рядом як мовних (розвиток мови, мiжмовнi процеси, зникнення старих та поява нових понять), так i позамовних чинникiв (розвиток економiки, вплив термiносистеми тiєï краïни, з якою спiвпрацювала Украïна на певному етапi свого розвитку). Початок ХХ ст. в Украïнi характеризується активним входженням в украïнську економiчну термiнолексику одиниць з нiмецькоï мови. Оскiльки тогочаснi джерела, як вiдзначає Т. I. Панько, свiдчать про вiдставання украïнськоï економiчноï термiнологiï вiд вимог економiчного життя Украïни [4, 25], вiдбувається процес запозичення iншомовних лексем. Першiсть нiмецькоï мови пояснюємо постiйними перекладами украïнською мовою праць провiдних нiмецьких економiстiв того часу В. Навроцьким, С. Подолинським й особливо I. Франком та Лесею Украïнкою. Зокрема, у працях I. Франка засвiдчуємо ряд скалькованих термiнiв, таких, як Безробiття (Die Arbeitslos) [7, 83], надвартiсть (Der Mehrwert)[7, 227]. На становлення украïнськоï соцiально-економiчноï термiносистеми також впливала прогресивна росiйська наука. Досить часто I. Франко, наприклад, використовує термiни Предприємець [7, 226] (вiд рос. Предприниматель), средства [7, 261] Та iн. Усi соцiально-економiчнi термiни, якими послуговується I. Франко, можна подiлити на двi лексико-тематичнi групи, котрi подiляємо на ряд пiдгруп. 1. назви СубЄктIв 1.1. Назви осiб, якi диференцiюються за соцiальними ознаками: Власник [7, 226], власник акцiонер [7, 214], земельний власник [7, 229], селяни [7, 261], капiталiсти [7, 237], пролетарiат [7, 233], робiтничий клас [7, 238], клас вiльних робiтникiв [7, 234], фабрикант [7, 238], невiльники [7, 232], пiдневiльнi робiтники [7 , 232]. 1.2. Назви осiб за професiями та родом занять: Торговець [7, 237], Купець [7, 237], ремiсник [7, 232], агент [7, 261], перепродувач [7, 238], Пiдприємець [7, 238], касiєр [7, 220], майстер [7, 226], пiдмайстер [7, 231], Дрiбний майстер [7, 231]. 2. назви обєктIв 2.1. Назви на позначення понять, повязаних зi сферою фiнансових та грошових вiдносин: Зарплата [7, 238], облiгацiï [7, 273], банковий кредит [7, 298], позичка [7, 263], таний кредит ( у значеннi дешевий) [7, 261], паперовi облiги (ЗобовЯзання)[7, 306], грошi [7, 306], Проценти [7, 306], видатки [7, 383], товар (грошi) [7 , 227], капiтал [7, 227], торгова цiна працi [7, 227], кошт [7, 227], банковi папiрцi [7, 230], дефiцит [7, 266], бюджет [7, 383], довг (у значеннi борг) [7, 257], винагорода [7, 214], вексель [7, 229], ринкова цiна [7, 234], обмiнна вартiсть [7, 236]. 1.3. Назви на позначення соцiально-економiчних понять та реалiй: Приватна власнiсть [7, 213], продукцiйнi засоби [7, 384], iнвентар [7, 384] , Пiдприємство [7, 298], земельна власнiсть [7, 291], оцiночна вартiсть [7, 291], торг [7, 231], надвишка вартостi [7, 227], понад вартiсть [7, 227], знаряддя виробництва [7, 214], рента [7, 229], лихва [7, 229], зиск [7, 227], прибутки [7, 234], продукцiя [7, 232]. 3. назви дIй та процесIв Виробництво [7, 232], конкуренцiя [7, 232], пропонування [7, 235], Попит [7, 235], заробкування [7, 383], продаж [7, 234], купiвля [7, 234], Обмiн [7, 234], вжиток [7, 227], лихварство [7, 233]. 4. назви установ, органIзацIй Банк [7, 266], фабрика [7, 233], фiнансовi iнститути [7, 273]. Незважаючи на наявнiсть розбiжностей у термiнах аналiзованих праць, що проявляється у рiзного роду дублетах та варiантностi (Довг борг, пiдприємець предприємець, обмiн вимiнка) i свiдчить про пошуки номiнацiй для нових соцiально-економiчних понять, можна твердити, що вже на той час в украïнськiй мовi iснували не окремi економiчнi термiни, а система термiнiв, яка потребувала подальшого вдосконалення. Ти менi Боргуєш свiй товар, я тобi свiй; ти записуєш свiй Довг, я свiй, — а по роцi, чи як там, ми за одним разом робимо обрахунок всього i виплачуємось [7, 257]; Цi речi є предметом купiвлi i продажу, або ОбмiнУ [7, 236]; До того потрiбно ще одноï дуже важливоï Вимiнки: щоб сама праця стала товаром, Т. Є., щоб на ринку за певний товар (грошi), можна було замiняти (купити) працю людську [7, 227]; Власник маєткiв, фабрикант, Пiдприємець завжди нiби щось робить [7, 229]. Писарi, машинники, касiєри, а то й самi Предприємцi та майстри Стараються всякими можливими способами урвати робiтниковi на кожнiм кроцi хоч цента два з його нужденного зарiбку [7, 226]. Системнiсть економiчноï термiносистеми дослiджуваного перiоду виявляємо в тому, що навколо термiнiв виразникiв родових економiчних понять обєднуються термiни виразники видових понять. Найчисленнiшi мiкросистеми економiчних термiнiв групуються навколо термiнiв: Вартiсть, власнiсть, капiтал, цiна. Наприклад: Вартiсть обмiнна вартiсть, надвишка вартостi, понадвартiсть, рiвна вартiсть, оцiночна вартiсть; власнiсть земельна власнiсть, дрiбна власнiсть, приватна власнiсть; цiна торгова цiна працi, ринкова цiна. Цi речi є предметом купiвлi i продажу, або обмiну, i тому кажемо, Що вони мають Обмiнну вартiсть, яка i є вартiстю в точному науковому розумiннi [7, 236]; Вiн витворив Надвишку вартостi, Понадвартiсть своєï плати тота надвишка, це зиск капiталiста, вона побiльшує його капiтал [7, 227]; Товари обмiнюються лише на товари Рiвноï вартостi [7, 234]; Сума довгiв бiльшоï Земельноï власностi в Галичинi в Р. 1881 Перевищувала катастральну Оцiночну вартiсть цiлоï нашоï бiльшоï власностi [7, 291]. …Приватна власнiсть не виникає природним способом [7, 213]; Дрiбна власнiсть буде допущена до кредиту лиш через посередництво локальних фiнансових iнститутiв [7, 273]; Торгова цiна працi, так як i цiна кожного товару, означена звичайними економiчними правилами… [7, 227]; Робiтник одержує за свою працю тiльки ïï Ринкову цiну, тобто стiльки, скiльки конче потрiбно, щоб прожити [7, 238]. Системнiсть термiнолексики передбачає лексико-словотворчу адекватнiсть у фiксацiï понять, якi складають процес пiзнання єдностi протилежностей, наявних у природi та суспiльному життi. I. Франко прагнув передати цю єднiсть протилежностей суспiльно- економiчних явищ (вiдповiдно — понять) однотиповими термiнами: Доходи -видатки, Продаж — купiвля, пропонування попит. … спосiб заробкування, Доходи й видатки i загалом життєвий бюджет [7, 383]; Продаж i купiвля товарiв — це нiщо iнше, як обмiн [7, 234]; Це називається в економiï, що Пропонування цукру було бiльшим, Нiж Попит на нього [7, 236]. Для позначення ряду понять, що в сучаснiй мовi називаються одним словом, I. Франко нерiдко використовує описовi звороти. Наприклад, Перемiна продуктiв на капiтал [7, 234] Сучасний ТоваРообiг; Кошти, вложенi у його вироби [7, 235],- У значеннi Собiвартiсть. Системнiсть проявляється ще й в утвореннi та вживаннi однакових за структурою термiнiв, що називають однотипнi соцiально-економiчнi поняття. Так, на позначення соцiально-економiчних явищ у статтях I. Франка використано термiни iз суфiксом анн(я): Обниження, Вивлащення, утримання, вироблення. Цi термiни утворенi вiд похiдних основ вiдповiдних дiєслiв на позначення суспiльно- економiчних дiй. Наприклад: Помимо Всiх сил трудностей уважався банк ЗобовЯзаним старатись про пiльгу для рiльникiв через Обниження рат амортизацiйних, котрих дотеперiшня (в iнших банках) висота грозить Многим Меншим посiдателям повним Вивлащенням [7, 272]; …Тобто продавати ïм свою працю за цiну, якоï повинно йому вистачити на покриття коштiв на своє Утримання [7, 230]; …цiна товару завжди рiвняється коштам його Вироблення [7, 235]. Аналiзуючи украïнськi соцiально-економiчнi термiни початку XX ст., можна вiдзначити ïх помiтну хаотичнiсть, невнормованiсть, характернi для становлення кожноï термiнологiчноï системи. I все ж проаналiзований матерiал дає пiдстави твердити, що украïнська економiчна термiнолексика iз самого початку формувалася на науковiй основi, чому сприяла й дiяльнiсть I. Франка. Олена Михалевич Лiтература 1. Бiлодiд I. К., Лагутiна А. В. Особливостi науковоï термiнологiï в перiод НТР. Напрями вивчення i опису // Культура слова. 1982. Вип.7. С. 38. 2. Дячук Т. М. Семантичнi зсуви (розширення i звуження) як способи поповнення складу соцiально-економiчноï термiнологiï // Украïнська термiнологiя i сучаснiсть: Зб. наук. пр. К., 1998. С. 125128. 3. Зарицький М. С. Актуальнi проблеми украïнського термiнознавства: Пiдруч. К.: Полiттехнiка, 2004. С. 58 97. 4. Панько Т. I. Вiд термiна до системи: Становлення марксистсько- ленiнськоï полiтекономiчноï термiнологiï у схiднословянських мовах. Л.: Вища шк., 1979. 146 с. 5. Панько Т. I., Кочан I. М., Мацюк Г. П. Украïнське термiнознавство: Пiдруч. для студ. гуманiт. спец. вищ. навч. закладiв. Л.: Свiт, 1994. С. 3748. 6. Проблеми украïнськоï термiнологiï / Зб. наук. пр. учасн. 9-ï Мiжнар. наук. конф. Проблеми украïнськоï термiнологiï СловоСвiт 2006. Л., 19 21 верес. 2006. 294 с. 7. Склад i структура термiнологiчноï лексики украïнськоï мови / А. Крижанiвська, Л. Симоненко, Т. Панько та iн. К.: Наук. думка, 1984.- 194 с. 8. Франко I. Твори: В 20 т. К., 1956. Т. 19: Фiлософ., екон. та iст. ст. 779 с. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/socialnoekonomichna_terminolexika_ivana_franka.dhtml