КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/svoeridnist_tvorchosti_leonova.dhtml

	СвоєрIднIсть творчостI Леонова Бажання донести до читача хоча б те, що можливо, часом приводило до компромiсiв, до сюжетних стереотипiв: чого коштує, наприклад, постiйно варьируемая тема шпигунства й шкiдництва (у п'єсах “Половчанские сади” (1938), “Вовк” (1938). Хоча часом вона здається схованоï, бути може, трактуемой навiть на рiвнi пiдсвiдомостi пародiєю, i в той же час це адже вiдмiнний пам'ятник епосi з ïï постiйною пiдозрiлiстю, шпиономанией, репресiями, що стали щоденнiстю. А в п'єсi “Заметiль” запропонована й зовсiм парадоксальна ситуацiя: “ворогом народу” виявлявся не бiлогвардiєць-емiгрант Порфирiй Сироварiв, а ортодоксальний i пильний комунiст — його брат Степан
 Так що Леонов багато про що зумiв попередити. У тiй же п'єсi вiн разюче втiлив страшну атмосферу пiдозрiлостi й страху, “боротьбу совiстi й страху”, як сказано в авторськiй ремарцi, у душi друзiв Зоï, коли, не будучи в силах бiльше брехати, вона повiдомляє, що ïï батько — бiлоемiгрант. Зрозумiло, чому п'єса була заборонена й на два iз зайвим десятилiття викреслена з лiтератури Художник такого масштабу, як Леонов, повинен оцiнюватися в рамках великого iсторичного часу, з урахуванням функцiонування його добуткiв, у тому числi й раннiх, протягом багатьох десятилiть, з облiком всi нових i нових ïхнiх iнтерпретацiй або iнтерпретацiй якихось окремих фрагментiв або вставних епiзодiв. Здається, що навiть сам письменник — видатний публiцист — не мiг би у звичайнiй понятiйнiй формi виразити весь змiст того, що вiдкривається й буде ще вiдкриватися в образах, створених ще бiльш видатним художником. Вражає прозорливiсть Леонова. Так у написанiй ще в 1916 р. i вставленоï потiм у роман “Борсуки” легендi про Калафате “Леонов зумiв прозрiти тi мертвущi небезпеки суспiльного розвитку, якi повною мiрою розкриваються лише сьогоднi”. Як справедливо говорила у зв'язку з 90-лiтнiм ювiлеєм письменника Н.Грознова, “Легендi про Калафате”, хоча й зiграла свою роль у сюжетi роману “Борсуки”, однак ïï “самостiйне iдеологiчне значення продовжує зростати”.
 Специфiка леоновской библеистики в тiм, що письменник був особливо уважний до народних нашарувань, що перекривають бiблiйну основу (14, 70) вiдомi сюжети стилiстично взаємодiяли з фольклорними елементами. “Дiд вiд прадiда чув, а прадiдовi старовiр по книжцi читав” — така преамбула до легенди про Калафате, що пiдкреслила, з одного боку, книжковий початок, а з iнший, — ïï вiльну передачу з вуст у вуста. З бiблiєю легенду зближає лише натяк на сюжет про Вавилонську вежу, так вiдзвук моралi про каранiсть непомiрноï гординi й марнославства, але головне в легендi — народне правдошукацтво, протест проти “еометрических способiв” упорядочивания живого життя, проти “калафатових паспортiв” на кожну травниковi. У невигадливiй селянськiй легендi Леонов побачив пророцтво — втрату морального змiсту прогресу, що враховує тiльки “чистий розум i статистику”. У свiй час радянське лiтературознавство, прагнучи вiдгородити Леонова вiд докорiв у полiтичнiй неблагонадiйностi, витратило чимало сил на спростування думки М.Слонима, що легенда про Калафате виражала авторську точку зору на комунiзм. Але й зараз очевидно, що ïï змiст набагато ширше поширюється на всю цивiлiзацiю, що стала на гранi самогубства. В однiй з пiзнiх статей, як би розвиваючи iдею легенди, Леонов писав: “Останнє столiття машина цивiлiзацiï працювало на критичних швидкостях з ризиком смертельного перевантаження. Усе сильнiше обпалювала подих зважена в повiтрi пил морального зношування”.
 Чимало спiвзвучного нашоï сучасностi можна знайти в романах Леонова “Соть” (1930), “Скутаревский” (1932), “Росiянин лiс” (1953), найбiльш отвечающих установкам соцреализма. Ïхнiй розгляд виходить за рамки навчального курсу, але вони були предметом спецiального аналiзу в працях В.Ковальова, Ф.Власова, Н.Грозновой, е.Кондюриной, З.Богуславской, Л.Фiнка, В.Крилова, Е.Скороспеловой i iн., у критичних статтях М.Щеглова, Е.Стариковiй, з якими можна познайомитися при самостiйному, бiльше поглибленому вивчаннi творчостi Леонова.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/svoeridnist_tvorchosti_leonova.dhtml