КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/urok_etiki_dlja_suchasnikiv_i_nashadkivI.dhtml

	Урок етики для сучасникIв I нащадкIв Iсторiя Украïни для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумiв i творчих пошукiв, вiн вважав конче необхiдним розвивати нацiональну самосвiдомiсть, був переконаний, що саме художнi твори на тему iсторичного минулого здатнi викликати живу зацiкавленiсть широких верств украïнського народу до свого минулого. Однак, змальовуючи образи iсторичних осiб, письменник не схильний до ïхньоï iдеалiзацiï: авторська думка прагне осмислити спiввiднесенiсть конкретних вчинкiв героïв з ïхнiм значенням для iнших людей. Ця позицiя дуже виразно простежується в iсторичному романi Князь Єремiя Вишневецький. Нечуй-Левицький, створюючи образ головного героя, серцем i розумом вiдчував нiкчемну сутнiсть iснування цiєï людини, яка, не сприйнявши культурних i духовних традицiй власного народу, до самоï смертi була його катом, безсердечним мучителем Украïни. На мою думку, саме на почуттi вiдповiдальностi перед своïми спiввiтчизниками робить основний наголос письменник.
 У центрi твору iсторичнi подiï середини XVII столiття, коли досi могутня Рiч Посполита, поширюючи соцiальний i нацiонально-релiгiйний гнiт на схiдних окраïнах, передусiм на Украïнi, спричиняла там рiшучий опiр народних мас. На тлi цих iсторичних подiй ми бачимо поступове входження онука знаменитого Байди-Вишневецького у великосвiтське коло i далi безпосередню його вiйну iз сiромою та козацькими повстанцями, що сприймається ним як можливiсть утвердити себе на поважних ролях у Польськiй державi.
 Уже на перших сторiнках твору юний Єремiя постає егоïстичною, честолюбною i користолюбною людиною: Моя гетьманська булава то землi безмiрнi, безлiч грошей, вiйсько Увесь час вiдчувається його зневага до простого народу, до козацьких законiв: Украïна з гетьманством, з козаками менi не припадає до вподоби Навiть у виборi майбутньоï дружини Гризельди Замойськоï Вишневецький керується думкою, наскiльки такий шлюб сприятиме його славi. Але, прагнучи до неподiльноï влади над людьми, постiйно доводячи право на це збагачення деспотiєю, герой повiстi не здобув очiкуваноï слави i не мiг стати душевно щедрим чи хоча б душевно спокiйним: його життя i талант, його величезна енергiя були присвяченi фальшивiй iдеï. Так Нечуй-Левицький пiдводить нас до розумiння внутрiшньоï драми Вишневецького. Для самого Єремiï ця драма полягає у тому, що вiн став, як мрiялося, королем.
 Я ж вбачаю трагедiю Вишневецького у знехтуваннi славних традицiй батькiв, що зробило з нього людину без моральних принципiв, без почуття патрiотизму, цинiчну й нахабну. Починаєш розумiти, як це страшно, коли така людина має, крiм багатства, ще й владу!.. Уся подальша iсторiя доводила нам це не один раз.
 Зневагу i презирство викликає цей жалюгiдний, нiкчемний i безсилий у своïй лютi людоненависник, коли занепокоïвся, дiзнавшись, що вiйсько Богдана Хмельницького та Максима Кривоноса взяло перевагу, народ встав проти своïх гнобителiв: Що ж тепер станеться з Польщею, з Украïною? Невже пропали навiки усi моï маєтностi, моя дорога Лубенщина, мiй квiт, мiй перл дорогий та коханий! Невже пропала Вишневеччина? Невже пропаде й панщина i холопи будуть вiльнi? Шляхту потоптали в болото, в багно! I хто потоптав? Моï закатованi вороги, козаки та моï панщанники холопи. Який сором!...
 У цьому монолозi суть єства Вишневецького. Менi здається, це найвиразнiше мiсце у повiстi, бо в ньому i самохарактеристика. А ще дiйсно сором. Тiльки цей сором, що визрiв у моïй душi, iншоï якостi. Хоч я i розумiю, що iсторiю не переписати, в нiй були сторiнки низького морального поступування з боку украïнцiв, але ж нащадок оспiваного народом славного Байди та митрополита Петра Могили не мав права дозволити собi зрадницьке життя. Тому вiн i не має права називатися сином Украïни, бо нiчого, крiм презирства й сорому, по собi в памятi не лишає. I в цьому безцiнний урок моральностi, що дає нам у своєму романi I. С. Нечуй-Левицький.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/urok_etiki_dlja_suchasnikiv_i_nashadkivI.dhtml