КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/zmina_semantiki_cerkovnoreligiynogo_slova_hrest_uI.dhtml

	ЗМIНА СЕМАНТИКИ ЦЕРКОВНО-РЕЛIГIЙНОГО СЛОВА ХРЕСТ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТI У художньому мовленнi будь-яке слово може стати вихiдним для семантичного розширення. При створеннi необхiдних умов для образних метаморфоз, запевняє В. Виноградов, нема слiв i мовних форм, якi не можуть стати матерiалом для образу. Необхiдно тiльки, щоб застосування ïх з метою художньоï образностi було стилiстично й естетично виправданим [Виноградов 1963: 119]. Усi слова у мовi О. Потебня подiляв на образнi, або слова з яскравими значеннями (таким образнiсть притаманна вiд природи), i безобразнi, або слова iз забутими значеннями (ïх увиразнюють лише певнi контекстуальнi умови); розвиток мови учений справедливо вважав процесом постiйного взаємопереходу образних i безобразних слiв, у результатi якого першi розширюють своï значення, а другi набувають нових використань [Потебня 1985: 111, 167-168].
 Зауважимо, що в мовознавствi iснує i протилежна думка — про неспроможнiсть усiх слiв ставати виразними й образними [Єфiмов 1960: 25]; частiше таку позицiю повязують iз науковим стилем, де пiзнання свiту здiйснюється у формi абстрактних понять, на вiдмiну вiд естетичного освоєння свiту, при якому збiгається його предметно-чуттєвий характер, його цiлiснiсть, життєвiсть, конкретнiсть [Стилiстика 2003: 444]. Однак навiть термiни у непрофесiйному вжитку, як стверджує В. Говердовський, можуть ставати образними та переносними використаннями [Говердовський 1987: 173].
 Справдi, значення слiв у текстах художнього стилю, найбагатшого i найпотужнiшого, живляться асоцiативно-образними мотивацiями, якi в результатi посилення окремих (частiше неядерних) сем змiнюють понятiйне ядро слова, створюючи при цьому неповторний стилiстичний ефект. Для лiнгвiстiв образ — це спосiб презентацiï змiни семантики слова, ïï центральноï ознаки; категорiя вiдображувальна, прагматична, експресивна, спрямована на посилення впливу на адресата.
 Останнiм часом науковцi особливу увагу надають вивченню збагачення художнього мовлення одиницями бiблiйно-релiгiйного словника, що живить образнiсть украïнськоï поезiï, увиразнює художнє мовлення, створює високу стилiстичну тональнiсть, виконує пародiйно-сатиричну функцiю тощо [Берест 1999; Браïлко 2005]. У прозових творах релiгiйнi лексеми ще не були обєктом комплексного лiнгвiстичного аналiзу, тому мета нашого дослiдження — зясувати специфiку функцiонування однiєï iз центральних лексичних одиниць релiгiйноï термiносистеми — Хрест I ïï спiльнокореневих, висвiтлити основнi напрямки актуалiзацiï та модифiкацiï ïх значеннєвих компонентiв при прямих та переносних використаннях, виявити найпродуктивнiшi семи. Джерелом слугують украïнськi художнi прозовi тексти ХХ ст.
 Слово Хрест Вiдзначається багатовимiрною знаково- символiчною побудовою з глибоким внутрiшнiм наповненням, що втiлює важливi християнськi догмати [Шевченко 2001: 73], хоча його розумiли в будь-яку епоху й за межами релiгiйноï сфери. Звичайно, процес десемантизацiï релiгiйноï лексеми Хрест, Як i будь- якого iншого слова, повязаний iз вiддаленням його денотативного значення i трансформацiєю в сигнiфiкати [Кононенко 1996: 29]. Так, церковно- релiгiйна лексема Хрест (1. Предмет i символ культу християнськоï релiгiï, який являє собою стрижень з однiєю або кiлькома поперечками у верхнiй половинi (за євангельською легендою, на стовпi з перехрестям був розiпятий Христос) [СУМ ХI: 139]), мiстить певний звязок з актуалiзацiями нерелiгiйного характеру: предмет у виглядi перехрещень, положення тiла людини (ïï частин) у формi такого предмета, мiтка (знак) перехресноï форми, перехресний вишивальний стiбок, вiдзнака, орден. Спiльною визначальною ознакою для релiгiйного й нерелiгiйного значень цiєï лексичноï одиницi є диференцiйна сема форма перетину чого-небудь. У релiгiйнiй сферi таке значення має конкретнi матерiальнi втiлення з домiнантною ознакою — християнський знак: Висiв почорнiлий деревяний Хрест Iз спасителем (О. Кобилянська ); Хрестик Дерев яноï церквицi (I. Багряний) тощо.
 Християнський хрест як знаряддя страти Iсуса Христа через розпяття завдяки мотивацiйним смисловим iмпульсам Нового Завiту доповнюється широкою палiтрою iнших значень, що трансформують його у мiсткий, багатоплановий символ, який утримує абстрактно- позитивнi (1) та абстрактно-негативнi (2) асоцiати: 1) оберiг, захист вiд злого {..уперше ворухнулася злякана думка про нечистого. Невольним рухом взявся вiн за груди, й
 Згадав, що вже з пiвроку, як втратив свiй священний Хрест (Н.
 Королева)); заспокiйливий засiб (Жах i тривога уступали й утiкали
 з бадiкiв високо аж на церковний Хрест, що видить ïх всю
 пригоду (М. Черемшина)) релiквiя (Зняла з себе золотий Хрест
 I надiла дочцi на шию (I. Багряний)); святиня (Стефан
 Дзвiнчук цiлував землю i нашийний Хрестик (I. Федорiв)); знак
 памятi (Тепер гарна могилка; над нею тато поставив Хрест (В.
 Барка)); вiдмiтний знак особи духовного сану (Вона, наприклад,
 нiяк не могла Уявити собi, що той рудий, як голендерська
 корова, рябий i довгий семiнарист носить тепер камилавку, має
 наперсний Хрест I дослуживсь до благочинного (М. Коцюбинський
 )); зовнiшня ознака вiруючоï людини (I Вiрочка навiть
 примусила його надiти на шию Хрестик, щоб довести батькам, що вiн
 не безбожник (О. Копиленко)) та iн.; 2) знаряддя страти (На
 Хрестах Умирало завiшане сонце, а пiд ним, неначе кати, ворушилися
 тiнi (М. Стельмах)); знак бiди (Здавалося, що Хрести
 врiзувалися в небо знаменням неминучоï Бiди i жаху
 (Б. Харчук)); знак смертi (Хижо чорнiли костистi Хрести
 (П. Загребельний)); недоля (- Кожному своя ноша. — Ноша
 чи Хрест? — Не треба так традицiйно (М. Стельмах));
 заборонений предмет (Всiх обшукують, одежу на грудях роздирають i
 дивляться, чи ми носимо Хрестик (В. Барка)) i под.
 Отже, лексему Хрест Осмислюють залежно вiд рiвня абстрагування рiзними мовцями по-рiзному, напр.: Хрест (надмогильний) — це оберiг, знак памятi, знак смертi; Хрест (церковний) — оберiг, знаряддя страти, засiб залякування тощо. Лексема Хрест У висловi Озброєний у хрести, що в контекстi У руцi має сачок На довгiй тичцi, Озброєний в хрести, яким буде ловити не рибку, а грошi, що накидали в воду богомольцi (М. Коцюбинський), утримує тiсний звязок з двома семами знаряддя страти i оберiг, адже знаряддя захисту за певних обставин може слугувати знаряддям страти. У даному випадку оздоблений хрестами сачок черницi для вибирання покиданих прихожанами монет з чашi, наповненоï водою, став для монашки засобом прикриття вiд цiкавих прихожан, якi побачили ïï з незвичним для монахинь предметом. Така семантична трансформацiя лексеми Хрест (оберiг, захист вiд злого → засiб прикриття), звичайно, є оказiональною.
 Значення засiб прикриття актуалiзовано i в наступному контекстi, де срiбний хрест для святого вiтця був своєрiдною завiсою, що приховувала його удавану набожнiсть: Святий отець прикрився хитрою побожнiстю, пишною бородою на всi груди та ще важким срiбним Хрестом На шиï (Р. Федорiв). Хрест може бути i засобом залякування: А цього череватого птаха не проженеш, не злякаєш Хрестом, не одмолишся од нього словом (Р. Федорiв). Iнтегральну сему використання хреста не за призначенням фiксуємо й у такому контекстi: Кажуть, як батiг загубить, то Хрестом Божим нагрудним коняку поганяє, як налигачем (Григiр Тютюнник ). Справедливим є здивування одного з героïв М. Стельмаха, який не розумiє, для чого нiмецьким лiтакам хрести: у його свiдомостi не укладаються поряд два поняття — смертоносний бомбовоз-лiтак i хрест — символ спасiння, умиротворення: А над скорботою матерiв, над ïхнiми сльозами, наче з потойсвiту, захлинаючись ядухою, летiли пити кров упирi двадцятого вiку — отi бомбовози, що невiдомо чого тримали на собi Хрести.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/zmina_semantiki_cerkovnoreligiynogo_slova_hrest_uI.dhtml