КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/zvacutejazok_janriv_geroichnogo_eposu_z_hudojnoy.dhtml

	Зв´язок жанрIв героÏчного епосу з художньою лIтературою Героïчний лiро-епос починає проникати у писемну лiтературу вже 3 княжоï доби, коли в лiтописах цитувалися народнi твори , i подавались вiдомостi про народних спiвцiв. Першим твором, що постав на Межi фольклору та писемноï лiтератури, є Слово о полку Iгоревiм, у якому картини битви, поля бою подаються в дусi народноï поетики, з виразною народною символiкою, на персонiфiкацiï сил природи.
 З героïчним епосом перегукується поема I. Котляревського Енеïда (на початку подаються патрети всiх багатирiв, а далi картини вiйськовоï доблестi, битв, поєдинкiв iз прямими вкрапленнями народних образiв Як Муромець Iлля гуляє, Як Переяслiв боронив, Чернець Мамая як побив, Як в Польщi Желiзняк ходив). Найбiльше жанри героïчного епосу культивувалися в украïнськiй лiтературi доби романтизму. Такими є збiрка А. Метлинського Думки та пiснi та ще дещо (Смерть бандуриста, Бандура, Козак, гайдамак, чумак, Козак та буря, Гетьман, Старець та iн.), твори Л. Боровиковського (наприклад, Бандурист), М. Маркевича (Гетьманство), О. Афанасьєва-Чужбинського (Украинская дума), М. Костомарова (Спить Вкраïна та руïни, Дiти слави, дiти слави, Максим Перебийнiс, Пан Шульпiка, Полтавська могила); на основi сюжету думи Iвась Удовиченко, Коновченко М. Костомаров створив баладу Ластiвка, а iсторична пiсня, опублiкована Срезневським в Запорожской старине Гей, був в Сiчi старий козак, стала основою його драми Сава Чалий, пiзнiше цей же сюжет опрацював в однойменнiй п´єсi I. Карпенко-Карий . До жанрiв народного лiро-епосу зверталися представники Руськоï трiйцi та ïï послiдовники. У творчостi М. Шашкевича є дума Побратимовi, посилаючи єму пiснi украïнськi, стилiзованi поеми О Наливайку, Хмельницького обступлєнiє Львова, Болеслав Кривоустий пiд Галичем; серед творiв I. Вагилевича цикл Думи (Добрилiв, Днiстер, Бич, Плiс-несько); М. Устияновича Дума матерi руськоï, Ужас на Русi при зближенiï монголов в лiтi 1224, Могила Святослава, Слов´янська колибель; А. Могильницького Згадка старовини; I. Гушалевича Дума, Дума над Галичем, Думанадднiстровська.
 Окрему сторiнку у використаннi героïчного епосу вiдкрив Т. Шевченко , видавши 1840 р. Кобзар. Поет створює образи народних спiвцiв у творах Перебендя, Волоха в поемi Гайдамаки; стилiзацiями пiд народнi думи є його поеми Невольник, Гамалiя, Дума (У недiлю вранцi рано…), власну авторську думу вiн включає у поему Слiпий, пiсню про Палiя використовує в поезiï Чернець, про Кармелюка в поезiï Варнак.
 Народнi мотиви з´являються у творчостi П. Кулiша: вiн створює ряд дум Дума про татарина й орача, Дума пересторога, вельми на потомнi часи потрiбна, Дума про найвищий дар, Дунайська дума; сюжет вiдомоï думи використовує у поемi Маруся Богу-славка; на основi народного епосу пише драматичнi твори Байда, князь Вишневецький, Цар Наливай, Петро Сагайдачний, а також поему Великi проводи.
 Iсторичнi пiснi i думи представленi у творах Ю. Федьковича цикл Думи i спiванки зi збiрки Поезiï (поеми Довбуш, Лук´ян Кобилиця, Козак, а також частини iз поеми Слава Iгоря); Б. Грiнченка Смерть отаманова, Лесь, преславний гайдамака, поемi про украïнку-бранку Галiма; поезiях Я. Щоголiва зi збiрки Слобожанщина (Хортиця, В степу, Запорожець над конем, Запорозький марш, Золота бандура та iн.). Стилiзацiями пiд народнi iсторичнi пiснi та думи є Спiви С. Руданського Олег князь киïвський, Павло Полуботок, Павло Апостол, Мiнiх таiн.
 З героïчним епосом перегукуються також збiрка Лесi Украïнки Думи i мрiï, зокрема цикл Невiльничi пiснi, та цикл Невольницькi пiснi зi збiрки Вiдгуки; з iсторичними пiснями пов´язанi твори збiрки П. Карманського Зачесть i волю, В. Самiйленка Думи Буття, В. Полiщука Дума про Бармашиху, книга М. Семенка Степ, та поема Маруся Богуславка, вiрш М. Зерова Рiг Вернигори, поезiï М. Бажана Кров полонянок, Залiзнякова нiч, iсторична поема Слiпцi, поеми О. Слiсаренка Байда, твори А. Малишка Про козака Данила, Кармалюк, Трипiлля, Ярина та iн. зi збiрок поезiй Полонянка, Ярославна, Книга братiв. Переосмислення давнiх образiв i сюжетiв подає П. Тичина у Думi про трьох вiтрiв; з героïчним епосом перегукується поема В. Сосюри Червона зима, написана, за його словами, пiд впливом пiсень Ой Морозе, Морозенку, ïхав козак на вiйноньку, Ой на горi та женцi жнуть.
 За межами Украïни украïнський лiро-епос використовували письменники- емiґранти, зокрема, до жанру думи вдавалися Є. Маланюк (Дума, Сага), Т. Осьмачка у поемi Поет, Думi про Зiнька Сам-городського (збiрка Сучасникам), О. Ольжич (збiрка Рiнь), О. Лятуринська в Думi про скривавлену сорочку, присвяченiй пам´ятi студентiв, що в сiчнi 1918 р. загинули в бою пiд Крутами. Цiй же темi присвяченi вiршi П. Тичини Пам´ятi тридцяти, Б.-I. Антонича Крутянська пiсня та О. Стефановича Крути. О. Стефанович звертається також до билинноï традицiï у творi Iлля Муромець на роздорiжжi (збiрка Хрест). Цей билинний сюжет використав В. Шевчук в оповiданнi Iлля Мурин.
 Мотиви героïчного епосу лягли в основу художньоï прози, зокрема, повiстi М. Гоголя Тарас Бульба , роману Є. Гребiнки Чайковський; новел О. Єфименка Як Самiйло Кiшка втiк з турецькоï неволi, Татарськi напади, В. Петрова (Домонтовича) Приборканий гайдамака, оповiдання С. Воробкевича Турецькi бранцi; драм
 I. Карпенка-Карого Лиха iскра поле спалить, сама щезне, М. Старицького
 Маруся Богуславка, Богдан Хмельницький , I. Нечуя-Левицького Маруся
 Богуславка, Б. Грiнченка Яснi зорi, С. Васильченка Кармелюк, М.
 Стельмаха На Iвана Купала (в основi якоï Дума про Морозенка).
 Народний лiро-епос є джерелом украïнських опер Тарас Бульба М. Лисенка (лiбрето М. Старицького за М. Гоголем), Облога Дубно Ц- Сокальського, Роксолана Д. Сiчинського, Фесько Андибер В. Золотарьова (лiбрето М. Рильського), Дума Чорноморська Б. Яновського та iн.
 Серед великих прозових творiв слiд згадати романи М. Стариць-кого Разбойник Кармелюк, Останнi орли, Г. Хоткевича Дов-буш, П. Загребельного Роксолана, I. Ле Украïна , Н. Рибака Переяславська рада, Р. Iваничука Орда, повiсть Ф. Бурлаки Остап Вересай. П. Панч у першiй книзi роману Запорожцi роздiли називає думами (Дума перша, Дума друга) i епiграфами до них подає уривки з народних дум; цитування народного епосу i образи народних кобзарiв подає письменник у романi Гомонiла Украïна.
 З-помiж сучасних письменникiв, що звертаються до мотивiв героïчного епосу, найпомiтнiшою є постать Лiни Костенко (романи у вiршах Маруся Чурай та Берестечко, твiр Чадра Марусi Богу-славки (зi збiрки Над берегами вiчноï рiки), фiлософська антитеза до народного джерела Дума про братiв неазовських); оригiнально трансформують народнi джерела Iрина Калинець (поема Довбуш), Iгор Калинець (збiрка Мiф про козака Мамая та iн.).
 Iнтертекстуально перегукуються з думами твори сучасноï лiтератури, такi як М. Стельмаха Дума про тебе, I. Драча Дума про вчителя та iн.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/zvacutejazok_janriv_geroichnogo_eposu_z_hudojnoy.dhtml