КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/87_perehid_zaymennikiv_v_inshi_chastini_movi.dhtml

	87. ПерехIд займенникIв в IншI частини мови orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=18831
 Займенники можуть втрачати значення узагальненоï вказiв- ки на ознаки або кiлькiсть i переходити в iменники. В основному спостерiгається текстуальна субстантивацiя займенникiв, напри- клад: Кожен намагався показати свою силу, вправнiсть, смiливiсть (Бойч.); Про себе дбай, але й iнших не забувай (Нар. тв.). Будь-який займенник, спiввiдносний з прикметником, може бути субстантивованим словом, якщо його вжити без iменника. Проте деякi займенники i поза текстом мають конкретне пред- метне значення, наприклад: мiй у значеннi чоловiк, коханий, наречений: моя жiнка, кохана, наречена; наш {наша, наше, нашi) зi значенням людей, близьких за соцiальним ста- новищем, переконаннями, почуттями патрiотизму тощо. Пор.: Вчора вийшов мiй [чоловiк] на село, вже сонце сiдало, коли скаче щось верхи. Вiн на дзвiницю зараз, ударив у дзвони (Коц.). Окремi займенниковi форми перейшли в частки, як от: тобi {куди тобi нарядилася), собi {Жив собi вовчик), все {Та все швидше i швидше бiжить), це {Де це ти ходиш?).


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/MORFOLOGIA/87_perehid_zaymennikiv_v_inshi_chastini_movi.dhtml