Диктант, диктовка, диктування

Диктант, диктовка, диктування. Диктант у нас вживається в двох значеннях. Це насамперед вiдтворений на письмi текст, сприйнятий тим, хто пише, на слух, iз уст iншоï людини. Наприклад: Екзаменацiйний диктант складався iз 120 слiв i був не дуже важким. Друге значення олова диктант вид навчальноï роботи. Семантично розрiзнити значення слова диктант у мiсцевому вiдмiнку однини й множини можна таким чином: коли йдеться про текст, слово диктант вживають з прийменником у (в) (У його диктантi вчителька знайшла чимало помилок), коли мають на увазi вид навчальноï роботи, вживають прийменник на (На диктантi був присутнiй директор школи. В такому разi можлива й лельна конструкцiя з родовим вiдмiнком пiд час диктанту). Коли ж треба передати процес написання тексту, вживають словосполучення пiд диктовку, а не пiд диктант. Листа цього пише пiд мою диктовку медсестра Лiда… (О. Гончар), Двi дочки [Ламарка] допомагали слiпому батьковi: вони вбирали i читали йому матерiали, писали пiд його диктовку (Основи дарвiнiзму). У переносному значеннi словосполучення пiд диктовку вживають тодi, коли хочуть показати несамостiйнiсть чиïхось дiй. Наприклад: Марiонетковий уряд цiєï невеличкоï краïни робить усе пiд диктовку своïх хазяïв. Проте якщо в реченнi пiдкреслюється не спосiб повiдомлення тексту, а перебiг процесу повiдомлення, вживають вiддiєслiвний iменник диктування, а не диктовка. Наприклад: Диктування по радiо матерiалiв РАТАУ тривало пiвтори години.