Диктант, диктовка, диктування

Диктант, диктовка, диктування. Диктант у нас вживається в двох
значеннях. Це насамперед вiдтворений на письмi текст, сприйнятий тим,
хто пише, на слух, iз уст iншоï людини. Наприклад: Екзаменацiйний
диктант складався iз 120 слiв i був не дуже важким. Друге значення олова
диктант вид навчальноï роботи. Семантично розрiзнити значення слова
диктант у мiсцевому вiдмiнку однини й множини можна таким чином: коли
йдеться про текст, слово диктант вживають з прийменником у (в) (У його
диктантi вчителька знайшла чимало помилок), коли мають на увазi вид
навчальноï роботи, вживають прийменник на (На диктантi був
присутнiй директор школи. В такому разi можлива й лельна конструкцiя з
родовим вiдмiнком пiд час диктанту). Коли ж треба передати процес
написання тексту, вживають словосполучення пiд диктовку, а не пiд
диктант. Листа цього пише пiд мою диктовку медсестра Лiда… (О.
Гончар), Двi дочки [Ламарка] допомагали слiпому батьковi: вони вбирали i
читали йому матерiали, писали пiд його диктовку (Основи дарвiнiзму). У
переносному значеннi словосполучення пiд диктовку вживають тодi, коли
хочуть показати несамостiйнiсть чиïхось дiй. Наприклад:
Марiонетковий уряд цiєï невеличкоï краïни робить
усе пiд диктовку своïх хазяïв. Проте якщо в реченнi
пiдкреслюється не спосiб повiдомлення тексту, а перебiг процесу
повiдомлення, вживають вiддiєслiвний iменник диктування, а не
диктовка. Наприклад: Диктування по радiо матерiалiв РАТАУ тривало
пiвтори години.