КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/pogladi_movoznavciv_na_slova-rechenna.dhtml

	Речення orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6716
 Дослiдники нечленованих речень (О. Пєшковський, О. Шахматов, О. Герма нович, П. Коструба, О. Мельничук, П. Дудик та iн.) стверджують, що цi структури можуть самостiйно формувати комунiкативнi одиницi мови без iнших слiв. Зде бiльшого термiни слова-речення* i нечленованi речення використовують як 399 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА синонiми. Н. Шведова термiн слова-речення застосовує до окремих словоф0& чи поєднань слiв, що закрiпили за собою певну комунiкативну функцiю i вимо^ ляються з вiдповiдною iнтонацiєю. I. Слинько, Н. Гуйванюк, М. Кобилянська назц вають цi утворення комунiкатами. Словами- реченнями передасться реакцiя мовця на висловлення спiврозмовнц ка. Тому цiлком слушним є мiркування I. Вихованця про те, що в iзольованому вжитку слова-речення втрачають свою iнформативну вартiсть. Без звязку з вiдпо вiяним контекстом вони не мають комунiкативно? сили. Тому з комунiкативного боку нечленованi речення не належать до справжнiх речень, оскiльки не є семан тично самодостатнiми в iзольованому використаннi. Нечленованi речення — явище живого розмовного мовлення, вони часто функ. цiонують у дiалогiчному мовленнi, супроводжуючи синтаксично членованi дво складнi i односкладнi речення, i зумовлюються ïхнiм змiстом. Цi речення виражають ствердження, заперечення, запитання, спонукання, емоцiйну оцiнку тощо.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/pogladi_movoznavciv_na_slova-rechenna.dhtml