КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/poverhi_movlennevogo_aparatu.dhtml

	Поверхи мовленнєвого апарату orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5885
 I. Нижнiй поверх мовленнєвого апарату. Дiафрагма. Легенi. Бронхи.
 Трахея. Дихальний апарат складається з легень, бронхiв i
 трахеï (дихального горла) (див. рисунок). Процес дихання
 здiйснюється за допомогою мязiв дiафрагми та ребер. Коли легенi
 розширюються, вiдбувається вдих, коли стискуються —
 видих. Види хуваний струмiнь повiтря, за допомогою якого створюються
 коливання, слугує мате рiалом для творення звукiв мови у
 верхньому поверсi мовленнєвого апарату.
 II. Середнiй поверх мовленнєвого апарат}'. Струмiнь повiтря з
 легенiв через грахею (дихальне горло) потрапляє в гортань.
 Гортань становить верхню частину трахеï i мiстить голосовий
 апарат: перснеподiбний, щитоподiбний i черпалоподiбнi хряшi та. шо
 найважливiше, голосовi зв'язки. Пiд час дихання голосовi звязки
 роз слабленi й розсунутi. У процесi мовлення вони напружуються й
 зближуються, натя гу ючись. як струни. Повiтряний струмiнь,
 проходячи крiзь щiлину мiж голосовими звязками, змушує
 ïх дрижати — утворюється нечленороздiльний звук,
 з якого частково ще в гортанi i цiлком у надгортанних порожнинах
 формуються окремi звуки мови. Середнiй поверх мовленнєвого
 апарату виконує голосоутворювальну функцiю.
 III. Верхнiй поверх мовленнєвого апарату. Iз середнього поверху
 мовленнєвого апарату' голос разом iз шумом потрапляє у
 надгортаннi порожнини, в яких утво рюються звуки мови. Три
 надгортаннi порожнини: глотка. або фарингальна порожнина; ротова
 порожнина: носова порожнина Сюди також належать усi органи
 мовлення, розмiщенi над гортанню: губи, ще лепи. верхнi й нижнi
 зуби-рiзцi, мяке й тверде пiднебiння, язик i язичок. Дихальний
 апарат безпосередньоï участi у звукоутвореннi не бере. У
 нижньому поверсi мовленнєвого апарату виникає
 повiтряний струмiнь. За його допомогою створюються коливання,
 необхiднi для звукоутворення. У момент мовлення людина вiд
 звичайного дихання переходить на так зване мовленнєве.
 Струмiнь нонi i ря iз леï енiв через бронхи потрапляє в
 трахею, далi — в гортань, тобто в середнiй поверх
 мовленнєвого апарату. Подається повiтряний струмiнь у
 гортань поштовхами, кiлькiсть яких спiввiдносна з кiлькiстю
 складiв. Гортань — верхня частина дихального горла, у якiй
 мiстяться голосовi звязки, прикрiпленi горизон тально поперек
 гортанi.	СУЧАСНА	УКРАÏНСЬКА	 ЛГГЕРАТУРНА
 МОВА____________________ Фонетика До дихального апарату належать:
 I - дiафрагма (грудочеревна перепона, шо Голосовi звязки —
 два невеликi тiсно зiмкненi м'язи, прикрiпленi до хрящiв
 (перснеподiбний, пiрамiдальний, або щитоподiбний) i
 черпалоподiбнi. Голосовi звяз ки еластичнi, можуть скорочуватися й
 розтягуватися, розслаблюватися й напружу ватися, мають краï,
 вкритi слизовими оболонками. Утворюваний юлосовими звяз ками
 простiр (отвiр мiж голосовими звязками) називається
 голосовою щiлиною. Напруженi голосовi звязки подiбно до натягнутих
 струн, пiд великим тиском повiтря вiбрують i вiдiграють вирiшальну
 роль в утвореннi голосу рiзноï висоти i сили. Якщо струмiнь
 повiтря проходить з меншою силою, тодi голосовi звязки можуть
 утворювати не лише голос або голос i шум, а й шум, шепiт. Голос
 вiдiграє вирiшальну роль при твореннi: а) голосних i б)
 приголосних: со норних та шумних (дзвiнких, глухих) звукiв. З
 гортанi струмiнь повiтря разом з голосом, голосом i шумом або
 тiльки шумом потрапляє у верхнiй поверх мовленнєвого
 апарату. У ва га! Важливою частиною органiв мовлення є також
 голосовi органи (го лосовi звязки). Датський фонетист Й. сперсен
 писав: Гортань без будь-якого перебiльшення можна назвати
 найдивовижнiшим iз музичних iнструментiв, що взагалi iснують, бо
 вона дає можливiсть непомiтними й порiвняно простими
 засобами утворювати дивовижну рiзноманiтнiсть музикальних звукiв,
 якi своєю музикальною красою можуть виразити далеко бiльше,
 нiж будь-яка iнструмен тальна музика, не говорячи вже про багато
 iнших звукiв, що також утворюються в гортанi людини. З гортанi
 струмiнь повiтря разом з голосом чи шумом потрапляє на
 верхнiй поверх мовленнєвого апарату — в надгортаннi
 порожнини, до яких належитьiотка. ротi ти та носова порожнини. 4 7
 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА Щиткова порожнина. Гл о т
 к а (лат.pharynx) виконує насамперед функцiю рез0. натора i
 надає звукам, утвореним у гортанi, того чи iншого
 забарвлення. Завдяки м'язам, що мiстяться в заднiй стiнцi глотки i
 внаслiдок скорочення звужують )? можуть утворюватися шуми. Так.
 саме глотка е мiсцем артикуляцiï звука [г]. Носова порожнина.
 Носова порожнина вiдокремлюється вiд ротовоï твер. дим
 пiднебiнням. Коли язичок опускається, мiж ним i задньою
 стiнкою глотки утво рюється прохiд у носову порожнину.
 Повiтряний струмiнь частково або повнiстю проходить з гортанi
 через нiс. Як нерухомий резонатор, носова порожнина бере участь в
 утвореннi носових звукiв. При цьому пiднебiнна завiса опущена й
 вiльно пропускає повiтря в носову порожнину. Якщо ж
 пiднебiнна завiса напiввiдкрнта, утворюється незначний
 носовий призвук. В украïнськiй мовi носова порожнина є
 мiсцем артикуляцiï звукiв [м], [н] [”*].; Ротова порожнина.
 Найважливiшим органом для утворення звукiв є ротова
 порожнина. Вона є резонатором, обсяг i форма якого
 змiнюються завдяки руховi i змiнi позицiï вiдповiдних органiв
 мовлення. Зверху ротова порожнина обмежена пiднебiнням, що
 вiдокремлює ïï вiд носовоï порожнини. Передня
 й середня частини пiднебiння твердi, нерухомi. Вони утворюють
 тверде пiднебiння. Зад ня частина пiднебiння — м'яка,
 рухома. Вона називається м яким пiднебiнням, а виступ на
 краю пiднебiння утворює язичок. Коли язичок
 вiдтягується назад i притискається до задньоï
 стiнки глотки, сполучення мiж глоткою й носовою порож ниною
 перекривається, а повiтряний струмiнь спрямовується в
 ротову порожнину. Видихуваний повiтряний струмiнь потрапляє
 або в ротову, або в носову порожнину, залежно вiд того, у якому
 положеннi перебуває мяке пiднебiння. Найактивнiшим органом у
 ротовiй порожнинi є язик. Умовно на язицi видiляють кiнчик,
 спинку i корiнь. Спинку язика подiляють на передню, середню i
 задню. Артикуляцiйна функцiя язика полягає в утвореннi
 повних або часткових зiмкнень у рiзних мiсцях ротовоï
 порожнини шляхом змикання або зближення з твердим пiд небiнням.
 Нижня щелепа має одну мовну функцiю: розширювати або
 звужувати рото вий резонатор внаслiдок опускання або пiднiмання.
 Спереду ротова порожнина обмежена губами та зубами. Губи належать
 до актив них мовних органiв. Унаслiдок зiмкнення верхньоï i
 нижньоï губ утворюється ряд приголосних звукiв. Рiзнi
 положення губ впливають на вимову i голосних, i приго лосних.
 Звуки, утворенi за активною участю губ, називаються
 лабiалiзованими (лат. labium — губа). Твердою межею
 ротовоï порожнини є нижнi й верхнi зуби, над якими
 розмiщенi альвеоли.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/poverhi_movlennevogo_aparatu.dhtml