КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/slovanska_pisemnist.dhtml

	Словянська писемнIсть orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6130
 Перший iсторик словянськоï писемностi болгарський книжник, учений- чернець Чорноризець Храбр, який жив у X ст. при дворi болгарського царя Симеона, у книзi Сказання про письмена розповiдає про два етапи розвитку словянського письма. Перший — коли словяни ще були язичниками, отож читали за допомогою черт i рiз. Другий етап — коли вони хрестилися i почали писати римськими i грецькими пись менами, але це письмо без оустроєнiя, тобто не пристосоване до словянськоï мови. В арабських, нiмецьких та вiзантiйських джерелах наводиться чимало доказiв iснування письма у русичiв до прийняття християнства. Арабський учений Iбн-ель-Недiм навiть скопiював один напис, i копiя та збереглася. згадки про iснування книг (вангелiє, Псалтир), писаних руськыми письмены. Очевидно, це було письмо, яке вийшло з грецького, — зазначає словянознавець В. Iстрiн. Отож, це ще не словянська писемнiсть. Прямим попередником нашого сучасного алфавiту вважається абетка, створена християнськими мiсiонерами — братами Ки рилом i Мефодiєм. 126 Як вiдомо, вони походили iз Солуня (сучаснi Салонiки), де проживали i греки, i словяни (болгари). Брати знали як грецьку, так i староболгарську мови, освiту одержали в Константинополi. У 862 роцi вiзантiйський iмператор Михайло i патрiарх Фотiй послали Костянтина (вiн же Кирило) i Мефодiя в Моравiю, де вони мали вести церковну службу сло вянською мовою, щоб протистояти нiмецьким мiсiонерам. свiдчення, що вже 863 року вони прибули до Велеграда i привезли слов'янську абетку та 3-4 богослужебнi книги, перекладенi староболгарською мовою. Пiсля хрещення Киïвськоï Русi до церков запрошували священикiв з Болгарiï, закуповували церковнi книги. Вченi висловлюють думку, що писанi вони були гла голицею (вiд хорват, glagoljasi — той, хто говорить), оскiльки багато рукописiв, створених пiзнiше глаголицею або кирилицею, списанi з бiльш раннiх зразкiв. Кирилицю — пiзнiшу абетку — створив один з учнiв Кирила — Климент (За Ж. Красножан).


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/slovanska_pisemnist.dhtml