КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/spivvidnoshenna_zvukiv_u_riznih_movah.dhtml

	СпIввIдношення звукIв у рIзних мовах orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=5893
 У мовах свiту рiзна кiлькiсть звукiв, фонем, рiзною є iнтонацiя i мелодика. Саме фонетична система найбiльшою мiрою презентує мову як iндивiдуальну, неповторну. Наприклад, фонетична будова украïнськоï мови складається iз 38 фонем. У складi голосних — 6 фонем, у складi приголосних — 32 фонеми. В англiйськiй мовi голосних - 11 фонем, дифтонгiв — 9, одна голосна фонема /э :/- змiшаного пiдняття — є специфiч ною, оскiльки ïï варiантом є фонема /а:/заднього ряду, середнього пiдняття. Отже, в англiйськiй мовi 21 голосна фонема i приголосних — 24. Усього 45 фонем. У нiмецькiй мовi 15 голосних монофтонгiв, 3 голоснi дифтонги, 23 приголоснi фонеми. Усього 41 фонема. У мовi iдиш 5 голосних фонем, три голоснi дифтонги, 24 приголоснi фонеми. Усього 32 фонеми. У румунськiй мовi 7 голосних фонем, 6 дифтонгiв, 37 при голосних фонем i 6 трифтонгiв. Всього 50 фонем. У польськiй мовi 9 голосних фонем i 29 приголосних фонем. Усього 38 фонем. У росiйськiй мовi 5 голосних фонем [а], [о], Ы* [ *] [и]; 32 приголоснi фонеми — Московська фонологiчна школа. Усього 37 фонем. У датськiй мовi однакова кiлькiсть голосних i приголосних фонем. У шведськiй аж 53 фонеми: 17 голосних i 35 приголосних. У норвезькiй ще бiльше — 56 фонем: 18 го лосних i 38 приголосних. Найбiльша кiлькiсть фонем у деяких мовах Кавказу, зокрема у так званих iберо-кавказьких мовах, у яких кiлькiсть приголосних перевищує сiм десяткiв, а кiлькiсть голосних обмежується двома- трьома (з варiантами). А ось, на приклад. у гаванськiй мовi в Полiнезiï всього 13 голосних i приголосних фонем.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/spivvidnoshenna_zvukiv_u_riznih_movah.dhtml