КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/vidminyvanna_zaymennikiv.dhtml ВIдмIнювання займенникIв orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=6369 1. Вiдмiнювання особових займенникiв. Однина Множина н. я ти ми ви р. мене тебе нас вас д. менi тобi нам вам Зн. мене тебе нас вас Ор. мною тобою нами вами М. (на) менi (на) тобi (на) нас (на) вас 2. Вiдмiнювання особово-вказiвних займенникiв. Однина Множина чол. рiд серед, рiд жiн. рiд для всiх родiв Н. вiн воно вона вони Р. його, нього ÏÏ, неï ïх, них д. йому ïй ïм Зн. його, нього ïï, неï ïх, них Ор. ним нею ними М. (на) ньому i (на) нiм (на) нiй (на) них 243 СУЧАСНА УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРНА МОВА Вiдмiнковi форми особових i особово- вказiвних займенникiв творяться супл*. тивно — вiд рiзних основ. Таких вiдмiнкових суплетивних форм не має лише займе ник ти (ви). Особово-вказiвнi займенники в родовому, знахiдному i мiсцевому вiдмiнках, коли вживаються з прийменником, мають початковий звук [н]: до нього, до неï; в нього, в неï; на ньому, на нiм, на нiй; до них, у них, на них. Початковий звук [н] постiйно зявляється в орудному вiдмiнку особово-вказiвних займенникiв: ним, нею, ними. Цей початковий звук зявився в основi займенникiв унаслiдок морфологiчного перерозкладу сполук орудного i мiсцевого вiдмiнкiв iз давнiми прийменниками сьнь (сьнь имь — с ним, укр. з ним) i вьнь (вьнь ихь — в них). Пiд впливом цих приймен никових форм утворилися iншi форми займенникiв з початковим приголосним звуком [н] у поєднаннi з будь-яким прийменником або й без нього (в орудному вiдмiнку). 3. Зворотний займенник себе вiдмiнюється як особовий займенник ти, почи наючи з родового вiдмiнка: себе, собi, себе, собою, (на) собi. У родовому вiдмiнку з прийменником наголос перемiщується на перший склад, порiвняйте: тебе — до тебе, себе до себе. 4. Вiдмiнювання присвiйних займенникiв. Однина Множина чол. рiд серед, рiд жiн. рiд для всiх родiв н. мiй моє моя моï р. мого моєï моïх д. моєму моïй моïм Зн. як Н. або Р. моє мою як Н. або Р. Ор. моïм моєю моïми М. (на) моïм i (на) моєму (на) моïй (на) моïх За цим типом вiдмiнюються займенники твiй, свiй. М ножиннi форми вiдмiнюються як прикметники твердоï групи а ïхнiй — як прикметники м яi 5. Вiдмiнювання вказiвних займенникiв. Однина Множина чол. рiд серед, рiд жiн. рiд для всiх родiв Н. цей це ця Цi Р. цього цiєï цих д. цьому цiй цим Зн. як Н. або Р. цю як Н. або Р. Ор. цим цiєю цими м. 1наI цьому i (на) цiм (на) цiй (на) цих За цим типом вiдмiнюються займенники оцей (оця, оце, оцi) i се (ся, се, сi)- Усi iншi вказiвнi займенники вiдмiнюються як прикметники твердоï групи. Морфологiя як роздiл граматики Однина Множина чол. рiд серед, рiд жiн. рiд для всiх родiв н. той те та тi Р. того тiєï (тоï) тих д. тому тiй тим Зн. як Н. або Р. те ту як Н. або Р. Ор. тим тiєю (тою) тими м. (на) тому i (на) тiм (на) тiй (на) тих Вiдмiнювання означальних займенникiв. Однина Множина чол. рiд серед, рiд жiн. рiд для всiх родiв Н. весь (увесь) все (усе) вся (уся) всi (усi) Р. всього всiєï всiх д. всьому всiй всiм Зн. як Н. або Р. все (усе) всю як Н. або Р. Ор. всiм всiєю всiма М. (на) всьому i (на) всiм (на) всiй (на) всiх Означальнi займенники сам, самий, кожний, iнший вiдмiнюються як прикметники твердоï групи. 6. Вiдмiнювання питально-вiдносних займенникiв. Вiдмiнювання займенникiв хто, що н. хто що Р. кого чого д. кому чому Зн. кого що Ор ким чим М. (на) кому i (на) кiм (на) чому i (на) чiм змiнювання займенника чий Однина Множина чол. рiд серед, рiд жiн. рiд для всiх родiв Н. чий чиє чия чиï Р. чийого чиєï чиïх д чийому чиïй чиïм Зн. як i. або Р. чиє чию як Н. або Р. Ор. чиïм чиєю чиïми М. {на) чиєму i (на) чиïм (на) чиïй (на) чиïх Вiдмiнювання займенника скiльки Н. скiльки Р. скiлькох Д. скiльком Зн. як Н. або Р. Ор. скiлькома М. (на) скiлькох 245 1 Питально- вiдноснi займенники який i котрий вiдмiнюються як прикметники твр лоï групи. 7. Вiдмiнювання з а п е р е ч н и х i неозначених займенникiв. Заперечнi i неозначенi займенники вiдмiнюються за типами вiдмiнювання пи тально-вiдносних займенникiв: нiхто — як хто, нiчий — як чий, казна-що — як щ0 скiлькись — як скiльки i т. д. У неозначених займенникiв якийсь i чийсь у родовому й знахiдному вiдмiнках множини зявляється вставний (протетичний) [о]: якихось, чиïхось; так само утворюється друга форма орудного вiдмiнка займенникiв хтось i щось: кимсь i кимось, чимсь i чимось. У вiдмiнкових формах заперечних займенникiв з прийменником усi його складовi пишуться окремо, наприклад: нiхто, нiкого, але нi до кого; нiким, але нi з ким; нi на кому; нiякий, нiякого, але нi з якого; нiяким, але нi з яким, нi на якому. Займенники нiхто, нiщо в непрямих вiдмiнках можуть мати рiзний наголос залеж но вiд значення слова, наприклад: нi кому (означає нема кому) i нiкому (= жодному); нi в чому { немає в чому) i нi в чому (= в жодному). Увага! Займенники мають розгалужену систему вiдмiнювання, тому що спiв вiдноснi зi словами кiлькох частин мови — iменникiв, прикметникiв, числiв никiв. Для особових, питальних, вiдносних хто, що i похiдних вiд них неозначених i заперечних характерним є суплетивiзм, тобто замiна основи: я мене, ми — нас, вiн- його, вона — ïï, вони -ïх, т и — тебе, ви — вас, хто кого, що — чого. Вони становлять окремий тип вiдмiнювання. Неозначенi займенники мають тi самi морфологiчнi ознаки, що й питальнi. З част ками будь-, небудь-, казнахтозна- займенники пишуться через дефiс, а з частками аби-, де-, -сь — разом. Заперечнi займенники утворюються вiд питальних за допомогою частки нi i пи шуться з нею разом: нiхто, нiщо, нiякий, нiчий. 246 Морфологiя як роздiл граматики Якщо мiж часткою i займенником є прийменник, то такi неозначенi й заперечнi займенники пишуться окремо: будь з ким, нi до кого, аби у кого, нi про що, нi вiд кого, казна з ким, хтозна до якого. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/MOVA/SUCHASNA_MOVA/vidminyvanna_zaymennikiv.dhtml