КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/MIZHNARODNE_PRAVO/mijnarodniy_sud_organizacii_obednanih_naciy.dhtml

	МIжнародний Суд ОрганIзацIÏ Об'єднаних НацIй Вiдповiдно до Уставу ООН в 1945 роцi був заснований новий судовий орган — Мiжнародний Суд. Вiдповiдно до статтi 92 Уставу ООН, Мiжнародний Суд є головним судовим органом Органiзацiï Об'єднаних Нацiй. Його установа означала реалiзацiю пункту 1 статтi 33 Уставу ООН у тiй частинi, що предусматрела в якостi одного з мирних засобiв дозволу мiжнародних суперечок можливiсть органiзацiï судового розгляду
 Статут Мiжнародного Суду разом iз главою ХIV Уставу ООН, невiд'ємною частиною якого вiн є, був розроблений на конференцiï в Думбартон-Оксе (1944 рiк), у Комiтетi юристiв у Вашингтонi й на конференцiï в Сан-Франциско 1945 року
 За винятком незначних змiн, бiльша частина яких носить чисто формальний характер, Статут Мiжнародного Суду тождественен Статуту Постiйноï Палати Мiжнародного Правосуддя
 Вiдповiдно до Статуту, пiдписаному 26 червня 1945 року й вступили в силу 24 жовтня того ж року, Мiжнародний Суд є головним судовим органом ООН. Значення й мiсце Суду в рамках ООН добре вiдбив у своєï инаугурациооной мовлення 18 квiтня 1946 року, тодiшнiй голова Генеральноï Асамблеï Статуту Суду пан Спаак: “Шановнi члени Суду! Я не ризикну заявити, що Мiжнародний Суд є найважливiшим органом ООН, але менi здається, можна затверджувати, що немає iншого бiльше важливого органа. Звичайно, Генеральна Асамблея є бiльше численноï, Рада Безпеки — бiльше ефективним, можливо дiяльнiсть еКОСОС бiльше постiйна й рiзноманiтна. Ваша робота буде, скорiше менш помiтноï, але я переконаний, що вона виняткова по своïй значимостi. Особисто я сподiваюся, що з кожним днем вашi обя занности будуть ставати усе бiльше важливими.” Всi члени ООН є одночасно учасниками Статуту Суду, а не члени ООН можуть стати такими учасниками на умовах, обумовлених Генеральною Асамблеєю ООН за рекомендацiєю Ради Безпеки (стаття 13 Уставу ООН). Суд вiдкритий для кожноï окремоï справи й для iнших держав-неучасникiв Статуту на умовах, обумовлених Радою Безпеки (стаття 35 Статуту).
 Склад Суду
 Мiжнародний Суд складається з п'ятнадцяти чоловiк, що утворять колегiю незалежних суддiв, вибраних поза залежнiстю вiд ïхнього громадянства iз числа осiб високих моральних якостей, що задовольняють вимогам, пропонованим у ïхнiх краïнах для призначення на вищi судовi посади, або являющихся юристами з визнаним авторитетом в областi мiжнародного права (статтi 2 i 3 Статути).
 Кандидати в члени Суду висуваються в кожнiй державi так званими “нацiональними групами”, щоскладаються зi членiв Постiйноï палати третейського суду. Якщо то або iншiй державi не бере участь у Палатi, то воно утворить нацiональну групу спецiально для висування кандидатiв у члени Мiжнародного Суду. Члени Суду обираються Генеральною Асамблеєю й Радою Безпеки iз числа осiб, внесених у список за пропозицiєю нацiональних груп Постiйноï палати третейського суду
 Умови, на яких держава — учасник Статуту, але не член Органiзацiï Об'єднаних Нацiй може брати участь в обраннi суддiв, визначаються при вiдсутностi особливоï угоди Генеральною Асамблеєю за рекомендацiєю Ради Безпеки. Вiдповiдна резолюцiя була прийнята Генеральною Асамблеєю 8 жовтня 1948 року. Вiдповiдно до цiєï резолиции, всi держави — члени й не члени ООН перебувають в однакових умовах при висуваннi кандидатiв у суддi й при ïхньому обраннi. З жовтня 1948 року Швейцарiя, що не є членом ООН, бере участь в обраннi суддiв
 Суд обирає Голову й Вiце-голову на три роки iз правом ïхнього переобрання. Вибори виробляються таємним голосуванням на основi принципу абсолютноï бiльшостi. Якщо Голова є громадянином держави- сторони в справi, розглянутiй судом, вiн уступає головування. Те ж правило застосовується як до вiце-голови, так i до того зi членiв суду, що буде покликаний здiйснювати функцiï голови
 Суд абсолютною бiльшiстю голосiв, таємним голосуванням обирає свого секретаря на семирiчний строк iз правом переобрання. У такому ж порядку обирається заступник секретаря
 Функцiï секретаря судна досить великi й визначенi докладно в Статутi й Регламентi Суду. Дiяльнiсть секретарiату Суду здiйснюється в чотирьох сферах:
 - судова, що полягає, наприклад, у добiрцi рiзних судових i
 iсторичних прецедентiв, законодавчих i договiрних текстiв, а також
 думок юристiв;
 - дипломатична, заклчающаяся, зокрема, у рiзного роду повiдомленнях вiд
 iменi суду;
 - адмiнiстративна й фiнансова, дотична, наприклад, питань персоналу,
 примiщень, пiдготовки бюджету й т.п.; - лингвинистическая —
 виконання роботи з редагування й перекладу рiзних документiв.
 Докладний статут персоналу секритариата судна був затверджений судом
 14 березня 1947 року
 Крiм п'ятнадцяти членiв Суду, при розборi окремих справ можуть брати участь так званi суддi ad hoc, тобто суддi, що обираються у вiдповiдностi зi статтею 31 Статуту на вибiр держави-сторони в суперечцi, якщо воно не представлено в судовiй присутностi. У випадку, якщо в складi судовоï присутностi перебуває суддя, що складається в громадянствi однiєï сторони, будь-яка iнша сторона може обрати для участi в засiданнi як суддя ad hoc по данiй справi особа по своєму виборi
 Суддi ad hoc не є постiйними членами Суду й беруть участь у засiданнi тiльки по конкретних справах для розгляду яких вони призначенi. Суддi ad hoc беруть участь у розглядi справи на однакових правах з iншими членами Суду
 Суд може також запросити асессоров для участi в засiданнi по розгляду певноï справи. На вiдмiну вiд суддiв ad hoc, асессори не мають право голосу й обираються самим Судом, а не сторонами. Суд може також доручити iншiй особi або органiзацiï за своïм вибором виробництво розслiдування або зкспертизи.
 Процедура Суду
 Суд розташований у Гаазi, однак, це не перешкоджає йому виконувати своï функцiï в будь-якому iншому мiсцi. Вiдповiдно до пункту 1 статтi 23 Статуту Суд засiдає постiйно, за винятком судових вакацiй, строки й тривалiсть яких установлюються Судом
 Члени Суду зобов'язанi перебувати в розпорядженнi Суду повсякчас, за винятком часу знаходження у вiдпустцi й вiдсутностi через хворобу або по iнших серйозних пiдставах
 Засiдання Суду вiдбуваються в повному складi, крiм випадкiв, спецiально передбачених у Статутi. Для утворення судовоï присутностi достатнiй кворум у дев'ять суддiв. Вiдповiдно до пункту 1 статтi 30 Суд становить Регламент, що визначає порядок виконання ïм своïх функцiй, i, зокрема, установлює правила судочинства
 На першому засiданнi Мiжнародний Суд прийняв без iстотних змiн як свiй Регламент Регламент попередник^-попередника-суду-попередника. Деякi виправлення до Регламенту були прийнятi 10 травня 1972 року, вони набули чинностi у вереснi 1972 року, а 14 квiтня 1978 року Мiжнародний Суд затвердив повнiстю переглянутий Регламент, що став дiяти з 1 червня того ж року. Змiни були внесенi, зокрема, з метою спростити й прискорити судочинство в тiм ступенi, у який це залежить вiд Суду, забезпечити бiльшу гнучкiсть у роботi Суду й зменшення судових витрат
 Виробництво в Судi ведеться на французькому або на англiйських мовах, хоча кожна сторона в справi може користуватися й iншою мовою, перекладаючи мовлення й документи на одну iз двох офiцiйних мов
 Кожна справа проходить, як правило, двi стадiï — письмову й усну
 Письмова стадiя триває звичайно кiлька мiсяцiв, оскiльки потрiбне надання кожноï зi сторiн у справi письмових пояснень-меморандумiв. Як правило, справа починається передачею в Суд угоди двох держав так званого компромiсу про розгляд справи Всуде.
 Якщо держава прийняла на себе зобов'язання пiдкорятися компетенцiï Суду, справа проти нього може бути почато однобiчним письмовим звертанням держави-позивача
 Усний розгляд наступає, коли справа вважається готовим до слухання. Ця стадiя триває звичайно кiлька днiв, рiдше — тижнiв. Сторони виступають через представникiв i можуть користуватися допомогою повiрникiв i адвокатiв. Пiсля такого розгляду проходить закрита нарада Суду. У публiчному засiданнi оголошується лише рiшення Суду. Воно приймається простою бiльшiстю голосiв суддiв, при подiлi голосiв нарiвно вирiшальний голос належить головi
 Стаття 57 Статуту Суду надає кожному суддi право представляти свою особливу думку, якщо рiшення в цiлому або в частинi не виражає його думки. По пунктi 2 статтi 74 Регламенту Суду суддi можуть або тiльки заявити про свою незгоду з рiшенням або представляти особливу думку, виражаючи незгоду з мотивами рiшення або iз самим рiшенням. У першому випадку думка суддi називають iндивiдуальним, у другому — особливим
 Вiдповiдно до практики Постiйноï Палати мiжнародного правосуддя, сприйнятоï Мiжнародним Судом, особливе й iндивiдуальна думки повиннi представлятися до другого читання проекту рiшення, щоб вони могли бути одночасно iз цим проектом спрямованi для надрукування Держави не зобов'язанi визнавати юрисдикцiю Мiжнародного Суду, але, вiдповiдно до статтi 94 Уставу ООН, якщо по конкретнiй справi вони неï визнали, то зобов'язанi виконати рiшення Суду по такiй справi
 Пiсля винесення Судом рiшення, що є остаточним i оскарженню не пiдлягає, сторони мають лише право звернутися в Суд iз проханням витлумачити рiшення (у випадку суперечки про самий змiст рiшення або сфери його дiï) або iз проханням про його перегляд на пiдставi знову, що вiдкрилися обставин, якi при винесеннi Судом рiшення не були вiдомi нi Суду, нi сторонi, що клопоче опересмотре.
 У пунктi 2 статтi 94 передбачений спосiб забезпечення виконання рiшення Мiжнародного Суду. Так, якщо яка-небудь сторона в справi не виконує объязательства, покладенi на неï рiшенням Суду, iнша сторона може звернутися в Рада Безпеки, що може, якщо визнає це необхiдним зробити рекомендацiï або вирiшити про вживання заходiв для приведення рiшення висполнение.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/MIZHNARODNE_PRAVO/mijnarodniy_sud_organizacii_obednanih_naciy.dhtml