КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/YURISPRUDENCIA/vimogi_zakonu_pro_oblik_osobistosti_pri_priznachenni.dhtml

	Вимоги закону про облIк особистостI при призначеннI покарання Як би не було велике для iндивiдуалiзацiï покарання встановлення характеру й ступеня суспiльноï небезпеки доконаного злочину, однак справедливе покарання може бути призначено винному лише пiсля всебiчного з'ясування й облiком судом обставин, що характеризують його особистiсть. Наступним загальним початком, зафiксованим у ст. 60 Кримiнального кодексу Росiйськоï Федерацiï, є облiк особистостi винного. Адже покарання завжди конкретно й iндивiдуально. Так само, як i особистiсть, до якоï застосовується покарання, теж конкретне й iндивiдуальна. У карному правi й, особливо, у кримiнологiï велика увага придiляється проблемi особистостi тих, хто вчиняє злочин. А вивчення особистостi винного часто служить ключем до з'ясування причин i умов здiйснення злочинiв у суспiльствi, а виходить, i лiквiдацiï ïх. Без облiку особистостi винного неможливо ефективно впливати на соцiальнi властивостi особи, що совершили злочин, змiнити ïх у потрiбному напрямку.
 Неадекватнiсть суспiльноï небезпеки дiяння й особистостi винного найбiльше яскраво проявляється по справах про злочини неповнолiтнiх. Особистiсть пiдлiтка перебуває в стадiï ïï формування. I процес формування особистостi складний i суперечливий. У структурi особистостi неповнолiтнього легко уживаются позитивнi й негативнi якостi. Дагель П.С. вiдзначає, що особистiсть злочинця, як i всякоï iншоï людини, характеризується безлiччю всiляких обставин. Це його соцiальнi зв'язки (полiтичнi, трудовi, побутовi, сiмейнi й т.д.); його морально- полiтичнi якостi (свiтогляду, переконання, iнтереси); його психологiчнi властивостi й особливостi (iнтелект, вольовi якостi, емоцiйнi особливостi, темперамент); його демографiчна й фiзична данi (пiдлога, вiк, стан здоров'я); нарештi, це його бiографiя, його життєвий досвiд, утворення, його заслуги й провини перед суспiльством. Частина iз цих ознак включенi законодавством у число обов'язкових елементiв складу й характеризують винного як суб'єкта злочину (досягнення певного вiку, осуднiсть). Цi ознаки враховуються судом при рiшеннi питання про встановлення кримiнальноï вiдповiдальностi й призначеннi покарання. Для того щоб правильно iндивiдуалiзувати покарання, суду необхiдно з нескiнченноï безлiчi обставин, що характеризують особистiсть винного, вибрати й урахувати лише тi обставини, якi будуть впливати на призначення покарання убiк як його посилення, так i зм'якшення.
 Поняття особистостi винного охоплює, як ми вже вiдзначали, рiзнi по характерi ознаки. Одна з них частина йменує психологiчну, iнша — соцiальну природу
 По справах про злочини неповнолiтнiх особливе значення має облiк ïхнiх вiкових особливостей. Неповнолiття охоплює вiдносно тривалий перiод розвитку особистостi. Воно мiстить у собi кiлька етапiв. I якщо перiоди обмежити вiковими межами, у рамках, яких можлива кримiнальна вiдповiдальнiсть неповнолiтнiх, то в цьому випадку можна видiлити два етапи: пiдлiтковий i юнiсть. Iз цими етапами зв'язанi й два вiкових рубежi, починаючи з яких особа пiдлягає кримiнальнiй вiдповiдальностi [14, 16]. Кожний iз цих етапiв представляє якiсно особливий перiод розвитку, характеризується безлiччю змiн, якi складуть у сукупностi своєрiднiсть структури особистостi неповнолiтнього й визначають рiвень соцiального дорослiшання, який припускає розвиток не тiльки об'єктивноï, але й суб'єктивноï готовностi неповнолiтнього до засвоєння вимог до поводження в суспiльствi дорослих.
 Рiвень засвоєння даних вимог у рiзних вiкових груп неоднаковий. Це обставина необхiдно враховувати при призначеннi покарання. Установлення вiку винного входить до числа обставин, що пiдлягають доведенню по справах неповнолiтнiх.Так засудженi по тому самому злочинi (ст. 158, п.I, п. а, б, в). Юдин Михайло Анатолiйович (1979 р.р.) i Саприкин Станiслав Борисович (1983 р.р.), були засудженi, але до них були застосованi рiзнi були застосованi рiзнi мiри покарання. По судовiй практицi видно, що при призначеннi покарання суди бiльш строго пiдходять до неповнолiтнiм старшоï вiковоï групи. З вирокiв видно, що суди, указуючи на вiк неповнолiтнього надають йому в певних випадках значення серйозного пом'якшувальноï обставини. Але на поводження впливає не стiльки вiк неповнолiтнього, але й iншi iндивiдуальнi особливостi особистостi
 Через величезну кiлькiсть ознак (властивостей, чорт), що характеризують особистiсть, важко зрозумiти й проаналiзувати ïï. Простiше це зробити на основi певноï схеми, що дозволила б згрупувати й класифiкувати цi ознаки. Така схема структури була розроблена професором П.С. Дагелем. П.С. Дагель всi елементи й ознаки, що утворять структуру особистостi, розбив на п'ять пiдструктур (сфер) особистостi, до яких ставляться самi ознаки, що характеризують ту або iншу сторону особистостi — соцiальну, психологiчну або фiзичну. Пiд елементом особистостi П.С. Дагель розумiє окрема властивiсть особистостi (наприклад, воля), а пiд ознакою особистостi характеристику цiєï властивостi (наприклад, сильна воля). Таким чином, той самий елемент може характеризуватися рядом ознак
 Першу пiдструктуру становлять ознаки, що безпосередньо характеризують суспiльна небезпека особистостi злочинця. До них ставляться: характер доконаного злочину, його вага й злочиннi наслiдки, форма провини, мотив, цiль злочину, спосiб здiйснення злочину й т.д. Другу пiдструктуру становлять ознаки, що розкривають соцiальнi вiдносини особистостi в рiзних областях громадського життя. Сюди П.С. Дагель вiдносить загальногромадянськi вiдносини (служба в армiï, участь у полiтичних кампанiях i т.д.), трудовi вiдносини
 Третю пiдструктуру становлять ознаки, що дають морально-психологiчну характеристику особистостi. Це спрямованiсть особистостi (життєва орiєнтацiя), свiтогляд (система поглядiв на життя), iнтереси особистостi й т.д.
 Четверту пiдструктуру становлять ознаки, що характеризують психологiчну сторону особистостi, що розкривають психологiчну сторону особистостi, ïï психiчнi особливостi (особливостi сприйняття, пам'ятi, емоцiйнi процеси).
 И, нарештi, п'яту пiдструктуру становлять ознаки, що характеризують фiзичнi (бiологiчнi) властивостi особистостi. Складовими ïï елементами є пiдлога, вiк, фiзична конструкцiя й т.д. Необхiдно сказати, що П.С. Дагель не ставив перед собою завдання видiлити iз всiєï великоï групи ознак, що характеризують особистiсть злочинця, саме тi ознаки, якi в першу чергу будуть впливати на iндивiдуалiзацiю покарання
 Перш, нiж продовжити мою роботу, хочу вiдзначити поняття особистостi злочинця. Воно мiстить у собi наявнiсть таких ознак, якi при рiшеннi питання про призначення покарання далеко не завжди й не в повному обсязi можуть прийматися судом в увагу
 На поводження неповнолiтнього впливає не тiльки вiк, але й iншi iндивiдуальнi особливостi особистостi зокрема, його психiчнi аномалiï. Як показали матерiали вивчення судовоï практики близько 3% засуджених пiдлiткiв страждали рiзними формами психiчних аномалiй, якi не виключають осуднiсть. При вивченнi судовоï практики, помiтно, що велика увага придiляється особистостi неповнолiтнього при призначеннi покарання. Так, бiльше строгi мiри покарання застосовуються до осiб, якi не працюють i не вчаться, бiльшiсть iз них уже мали судимостi. 90% таких пiдлiткiв були засудженi до позбавлення волi
 При призначеннi покарання враховуються всi обставини життя неповнолiтнього. Його вiдношення до навчання, роботi дозволяють говорити про соцiальну спрямованiсть особистостi неповнолiтнього. Вiдомостi про цi данi нерiдко вiдбиваються у вироку суду при оцiнцi особистостi неповнолiтнього. Так, iз кримiнальноï справи, розглянутим Кировским судом, видно, що до справи були залученi, при оцiнцi особистостi засуджених, характеристики мiсця роботи неповнолiтнiх. Солов'ïв Микита Олександрович, 1981 року народження, що працює на постiйнiй роботi й має гарнiй характеристицi, засуджений по статтi 158, був виправданий судом. Тому що iнший неповнолiтнiй, засуджений по тiй же статтi, що нiде не працює, був засуджений до двох рокiв позбавлення волi
 У вироку судiв часто вказується на позитивну або негативну характеристику пiдлiтка з мiсця роботи або навчання. Так з вивчених мною кримiнальних справ, 97,2% пiдлiткiв, якi ранiше були судженi, каралися позбавленням волi. Здiйснення неповнолiтнiм злочину пiсля застосування мiри карного покарання за попереднi дiяння або в ходi його вiдбування свiдчать про пiдвищену суспiльну небезпеку винного. До таких осiб варто застосовувати бiльше строгi мiри
 При осудi неповнолiтнього Рязанцева Сергiя Юрiйовича по ст. 158 ч. II, п. а, б Кримiнального Кодексу Росiйськоï Федерацiï до трьох рокiв позбавлення волi, вказується, що пiдсудний ранiше вже вчинив злочин, але вiд кримiнальноï вiдповiдальностi був звiльнений, з-пiд впливу батькiв вийшов, i батьки на правопорушення сина не реагували. Оцiнюючи особистiсть неповнолiтнього й обумовленi мiри покарання, суди часто звертають увагу на взаємини пiдлiткiв з родителями. При цьому здатнiсть батькiв впливати на поводження пiдлiткiв судами розглядається в якостi однiєï з умов можливостi застосування мiри покарання, не пов'язаноï з позбавленням волi. Конфлiкт мiж дiтьми й родителями нерiдко є наслiдком провини останнiх, ïхнього небажання й невмiння зважати на потреби особистостi в пiдлiтковому перiодi Взаємини пiдлiтка з родителями, умови його життя й виховання мають кримiнологiчне значення. Вони допомагають установить причини здiйснення злочину неповнолiтнiм, визначити мiри його попередження в майбутньому. Я згодна з думкою Г.С. Гаверова, що такi поняття як характер i ступiнь суспiльноï небезпеки доконаного злочину застосовнi й до характеристики суспiльноï небезпеки особистостi самого винного Характер суспiльноï особистостi винного визначається характером суспiльноï небезпеки доконаного злочину. Установлюючи, що за тяжкi злочини повиннi застосовуватися строгi мiри карного покарання закон виходить iз пiдвищеного характеру суспiльноï небезпеки осiб, що роблять цi злочини. Але мiж суспiльною небезпекою доконаного злочину й суспiльною небезпекою особистостi злочинця iснує й зворотний зв'язок. Закон установлює пiдвищену вiдповiдальнiсть особливо небезпечних рецидивiстiв. Так, наприклад, крадiжка, доконана особливо небезпечним рецидивiстом, по характерi своєï небезпеки буде набагато вище, нiж аналогiчний злочин, доконаний iншою особою. Саме тому, крадiжка, доконана особливо небезпечним рецидивiстом, видiлена в спецiальний квалiфiкований склад


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRAVO/YURISPRUDENCIA/vimogi_zakonu_pro_oblik_osobistosti_pri_priznachenni.dhtml