КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/istorichna_dramaturgia_mihayla_starickogo.dhtml

	Iсторична драматургIя Михайла Старицького Батьком украÏнського театру назвав Михайла Петровича Старицького Iван Франко, вiдзначивши його видатну роль у становленнi й розвитку вiтчизняноï драматургiï. В iсторiю лiтератури вiн увiйшов як поет, прозаïк, видавець, перекладач добуткiв росiйських i захiдноєвропейських класикiв, але ярчайший його талант виявився в украïнському театрi, де М. Старицький виступав i драматургом, i автором, i режисером, i органiзатором театральних труп. Його перу належать п'єси, в основу яких покладенi гострi соцiальнi конфлiкти, характернi для пiсляреформеноï : Не судилося (1881), Ой не ходи, Григорiєвi, та й на вечiрницю (1885-1887), У тьмi (1892), Розбите серце (1891), Доля (1893).
 Ще на початку лiтературноï творчостi й особливо в останнi роки життя увага майстри слова привертали iсторичнi теми . Старицький — автор багатьох iсторичних романiв i повiстей, а також драм Богдан Хмельницький (1887-1896), Маруся Богуславка (1897), Остання нiч (1899), у яких реалiстично зображене минуле украïнського народу, його героïчну боротьбу проти турецько-татарських завойовникiв i польськоï шляхти Богдан Хмельницький — одна iз кращих п'єс украïнськоï класичноï драматургiï, вона була написана на основi глибокого вивчення iсторичних i фольклорних матерiалiв з використанням народних переказiв, iсторичних пiсень i дум про Хмельницького. П'єса охоплює в часi кiлька рокiв боротьби украïнського народу за своє нацiональне звiльнення з пiд гнiта польськоï шляхти й завершується символiчною картиною — Переяславский рада. У нiй поруч iз соцiальними представленi виразнi особистi мотиви: драма Ганни, що таємно й безнадiйно закохана в Богдана; особиста драма Богуна, що так само безнадiйно любить Ганну; честолюбна Олена, що бавиться те з його сином, то iз Чаплинським. Художня сила драми полягає в тiм, що в нiй головнi героï й iншi персонажi — носiï патрiотичноï iдеï визвольноï боротьби надiленi рисами не тiльки видатних, а й разом з тим звичайних реальних людей. Iз всiх героïв п'єси мене, звичайно, захопив образ Богдана Хмельницького. При всiй складностi й суперечливостi фiгури гетьмана як державного дiяча, що став на чолi украïнського народу в один з найтяжчих перiодiв його героïчноï iсторiï, вiн змальований Старицьким правдиво, з любов'ю й щирою симпатiєю
 До добуткIв, побудованим на фольклорному матерiалi, належить i драма Старицького Маруся Богуславка (1897), у якiй автор змалював ряд правдивих картин з iсторiï украïнського народу, пов'язаних з його боротьбою проти турецьких загарбникiв. Перед нами виникають нашi спiввiтчизники, полоненi турецьким пашею i його пiдручними, що жорстоко з ними поводилися. Ïхня непокора в неволi й оспiвав Старицький у своïй знаменитiй п'єсi. I головна його увага — Маруся Богуславка, що, ставши дружиною Гирея, заспокоюється на якийсь час. Але ми згодом переконуємося, що душу ïï все-таки належить Украïнi, тому що жiнка без коливань звiльняє з рабства козакiв i сама хоче вернутися на Украïну. Розриваючись мiж материнськими почуттями й тугою за рiдною землею, вона вмирає на руках у матерi й Сахрона. У трагiчнiй розв'язцi добутку висловлена думка: той, хто зрадить Батькiвщину, вiдречеться заради особистого, повинен загинути
 Драма Оборона БунтI (1899) зображує один iз трагiчних моментiв боротьби украïнського народу проти шлiхетсько-польських загарбникiв уже пiсля Переяславского ради. П'єса насичена могутнiм пафосом теперiшнього народного патрiотизму, любовi до своєï вiтчизни, тому що сам народ приймає саму активну участь у подiях: усi знають, що йдуть на вiрну смерть, але нiхто не коливається, тому що треба допомогти з'єднатися силам Хмельницького й Богуна. Звертаючись до складних i драматичних перiодiв iсторiï украïнського народу, показуючи героïв своïх iсторичних добуткiв сповненими сили й щиросердечноï краси, Старицький виявив вiру в краще майбутнє .


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/istorichna_dramaturgia_mihayla_starickogo.dhtml