КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/tema_vichnoi_pamjati_u_virshah_giyoma_apollinera.dhtml

	Тема вIчноÏ памятI у вIршах ГIйома АполлIнера МIст МIрабо та ЗарIзана голубка I водограй Французький поет Гiйом Аполлiнер, творчiсть якого нинi стала класикою, жив на межi девятнадцятого, залiзного столiття (за словами О. Блока), i столiття двадцятого, насиченого катастрофами i вiйнами.
 Вiршi Гiйома Аполлiнера являють собою дивне поєднання емоцiйного лiризму i внутрiшньоï трагiчностi. Аполлiнер один iз перших поетiв, котрий заторкнув у своïх творах найзвичайнiсiнькi, на перший погляд, теми i порушив проблеми нового часу. Складнiсть аполлiнерiвськоï творчостi пояснюється не замуреням у туман дiйсностi, а навпаки тiсним звязком iз навколишнiм, прагненням реагувати на мiнливе життя межi столiть.
 У вiршах Мiст Мiрабо та Зарiзана голубка i водограй поет звертається до теми людини i ïï буття у сучасному свiтi. У першому творi це зображення внутрiшнього свiту людини, ïï вiдчуття невмолимого плину часу, i водночас неугасноï надiï на вiчнiсть кохання , навiть якщо це кохання спогад. Тема памятi звучить i у вiршi Зарiзана голубка й водограй, але вже не в мiнорi, з трагiчним забарвленням. Поет згадує своïх друзiв i подруг, життя яких забрала вiйна . У страшнiй дiйсностi вiйни людина залишається самотньою перед бездонним кривавим морем, i єдине, що може пiдтримати ïï вiчна память про близьких людей. Море перетворюється на нетлiнний фонтан памятi.
 Книга Аполлiнера Алкогом була опублiкована у 1913 роцi пiсля тривалого перiоду мовчання поета й обєднує твори 18981913 рокiв. Спочатку Аполлiнер замислював свою збiрку як революцiйний календар у вiршах, але цей задум не був втiлений. Проте назва книги нагадує про те, що життя ХХ столiття, сповненого революцiями i вiйнами, пекуче, як напiй вогненного змiя.
 Поезiя Мiст Мiрабо, написана приблизно у 1912 роцi, одна iз знакових у збiрцi. У цьому вiршi яскраво виявилося лiричне начало: твiр оповiдає нам про кохання, яке йде безповоротно, як Сена пiд паризькими мостами, а також про кохання i надiю, що так само безмежнi i непоборнi, як бурхливi води Сени. У Мостi Мiрабо простi слова й образи в єдностi з непристойним ритмом, що нагадує ритм народних пiсень, справляють потужний лiричний вплив. У цьому вiршi Аполлiнер сприйняв i передав сам дух народних пiсень, котрий виявився i в образах, i в поетицi, i в композицiï твору. Так, повторюванi рядки в поезiï нагадують приспiв у фольклорнiй пiснi:
 Хай бє годинник нiч настає
 Минають днi, а я ще є
 Образ над рiкою ненастанно плинного часу, що забирає i радостi, i печалi, протиставляється iншому образовi образу сплетених рук, моста кохання над вiчнiстю: Рука в руцi постiймо очi в очi Пiд мостом рук Вода тече хлюпоче Од вiчних поглядiв спочити хоче Хоча лiричний герой вiрша самотнiй, його память про кохання стає джерелом життя i надiï:
 Любов сплива як та вода бiгуча
 Любов сплива
 Життя хода тягуча
 Надiя ж невгамовано жагуча
 Друга велика поетична збiрка Аполлiнера Калiграми. Вiршi Миру i Вiйни. Переважна частина вiршiв, що увiйшли до збiрки, була написана пiд час вiйни, тому поет назвав свiй витвiр книгою воєнного часу. Частина вiршiв збiрки була набрана у виглядi калiграм, тобто так, щоб ïх текст утворював малюнок-будинок, зiрку, скiснi лiнiï дощу Калiграми (чи iдеограми) добре вписувалися у вiрш-плакат, як, наприклад, антивоєнна поезiя Зарiзана голубка i водограй. Потужнi струменi фонтана, зображенi i поетично, i графiчно, символiзують скорботу за друзями, якi гинуть на фронтi, i фонтан кровi, що проливається на вiйнi. Як скорботний фонтан, спогади в небо летять, iмена загиблих друзiв чути у плюскотi води.
 Дiвчата-голубки теж знищенi вiйною i лише у памятi поета залишились ïх нiжнi образи Але в калiграмi Аполлiнера голубка усе ж злiтає у височiнь над фонтаном жалоби, над морем кровi i слiз. Зарiзана голубка Аполлiнера стала прототипом голубки Пiкассо, який створив образ-символ миру.
 Вiрш Мiст Мiрабо та Зарiзана голубка й водограй це не просто поетичнi спогади, а данина вiчнiй памятi, яка може зберегти людське в людинi, незважаючи на ïï самотнiсть у страшнiй дiйсностi. Память про коханих i друзiв протистоïть i нестримному часу, i всiм руйнiвним силам, що прагнуть розiрвати звязки людини зi свiтом.
 Незважаючи на вiдлуння печалi i свiтовоï скорботи, поезiï Аполлiнера пройнятi вiрою у свiтле, незаймане, вiчне


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/tema_vichnoi_pamjati_u_virshah_giyoma_apollinera.dhtml