КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/tvir_po_tvorchosti_japonskogo_poeta_sayzi.dhtml

	ТвIр по творчостI японського поета СайзI Для нас, європейцiв, Японiя — насамперед своєрiдне, самобутнє мистецтво, у тому числi й лiтература . Наприклад, рядка: лише лементи диких качок смутно бiлiють або подивитеся, як пахне мигдаль — цiлком у дусi японськоï культури. Але, напевно, мудрим була та людина, що вперше вимовив парадоксальну на перший погляд фразу: Думати можна трояким способом: правильно, неправильно й по-японськи. Але по-японськи, тобто незвично, нестандартно, можна й почувати. I цьому вчать японське мистецтво й лiтература
 Ми звикли до тому, що вiрш може виступати в рiзних формах. Нам уже знайомi деякi незвичайнi, екзотичнi форми (газель, рубай), але в японськiй поезiï своï форми — це хокку (хайку) i танка. Iз часом п'ятивiрш танка стало чiтко дiлитися на двi строфи (три й два рядки). Перша строфа називалася хокку й поступово стала самостiйною поетичною формою. Неперевершеним майстром хокку був Мацуо Басi (1644- 1694), а чудовi танка писав видатний поет середньовiчноï Японiï буддiйський чернець Сато Норикие, бiльше вiдомий як Сайзi (1118-1190).
 Танка  древнiй жанр японськоï поезiï. Це вiрш, у якому 31 склад, склади згрупованi в п'ять рядкiв, в 5-7-5-7-7 складiв. Не багато слiв можна скласти з такоï кiлькостi складiв, але в тiм i полягає своєрiднiсть японськоï поезiï. Майстернiсть Сайзi проявляється в умiннi ретельно вибирати слова й способи викладу своєï думки. Звичайно, при цьому зовсiм виключена багатослiвнiсть. Кiлька штрихiв кистю — i на аркушi виникають контури гори, дерева, що летить чаплi, недоторканий простiр аркуша чудесним образом знаходить перспективу, глибину:
 Восени пiзньоïЖоден не зрiвняється квiткаЗ бiлою хризантемоюТи ïй мiсце своє поступися,Цурайся ïï, ранковий iнiй! Важко представити японського поета на святi життя, серед мiського шуму й суєти, неможливо побачити, як вiн коштує, пес- трою толпою оточений. Таке враження, що вiн завжди перебуває на лонi природи: удивляється в рiчкову далечiнь або зоряне небо, спостерiгає, як росте бамбук, або слухає спiв цикад i в його уявi народжуються певнi, думки й асоцiацiï. Коли читаєш японськi танка, здається, що дивишся у води рiки, дно якоï дуже глибоко — уявi надається великий простiр:
 Пригорщу води зачерпнувсяБачу в гiрському джерелiСяюче коло мiсяцяАле марне тягнуться рукиДо невловимого дзеркала ЦI ємнIсть I лаконIзм доведенi до досконалостi в танка Сайзi. На вiршованому просторi в п'ять рядкiв авторовi вдається виразити й миттєвий стан природи, i тонкий рух душi, милування й подив:
 Зиблются всi швидше,Щоб вiтер ïх просушивсяПоплутанi, переплелисяВимокнули пiд весняним дощемНитки зеленоï верби Вдумаємося, скiльки сказано, як би мимохiдь, у п'ятьох рядках:
 Ужели рукаваЛише тому окропленi росою,Що слухаю цикад?Яка чуднiсть! Це я,Я сам тужу отчий^-те… ПотрIбно бути митецьким майстром, щоб одним-двома штрихами накидати яскраву поетичну картинку, заразити при цьому читача лiричним хвилюванням, розбудити його уява, не прибiгаючи для цього до безлiчi деталей. Що й говорити, умiння Сайзi сказати багато чого небагатьма словами — теперiшнє мистецтво!


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/tvir_po_tvorchosti_japonskogo_poeta_sayzi.dhtml