КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/vishneviy_sad_jak_priklad_chehovskoi_p039esi.dhtml

	Вишневий сад як приклад чеховськоÏ п'єси Згадаймо оповiдання А. П. Чехова. Лiричний настрiй, пронизлива смуток i смiх … Такi i його п'єси — п'єси незвичайнi, а тим бiльше здавалися дивними чеховським сучасникам. Але саме в них яскравiше i тлубже найбiльше проявилася Акварельний фарб письменника, його проникливий лiризм, його пронизує точнiсть i вiдвертiсть.
 Будь-яка п'єса Чехова має кiлька планiв, i те, що говорять героï, — аж нiяк не те, що приховує за ïх реплiками сам автор. А те, що вiн приховує, може бути, зовсiм не те, що вiн хотiв би донести до глядача … Вiд цiєï багатоплановостi — труднощi з визначенням жанру. Наприклад, Вишневий сад сам автор назвав комедiєю. Але ж п'єса-то сумна! .. Так у чому ж справа?
 Як вiдомо з самого початку, маєток приречене; приреченi i героï — Раневська, Гаєв, Аня i Варя — ïм нема на що жити, нема на що сподiватися. Пропонований Лопахiн вихiд для них неможливий. Сад для них символiзує минуле, якусь давню, прекрасне життя, коли все було легко i просто, i навiть вмiли сушити вишню i возами вiдправляти до Москви … Але тепер сад постарiв, врожайнi роки рiдкiснi, спосiб приготування вишнi забутий … Постiйне неблагополуччя вiдчувається за всiма словами i вчинками героïв … I навiть надiï на майбутнє , висловленi одним з найбiльш дiяльних героïв — Лопахiн, — непереконливi. Непереконливi i слова Петi Трофимова вся Росiя наш сад, треба працювати. Адже сам Трофiмов — вiчний студент, який нiяк не може приступити до якоï-небудь серйозноï дiяльностi. - Негаразди i в тому, як розвиваються вiдносини мiж персонажами, i в ïх розмовах. Кожен говорить про те, що його цiкавить в даний момент, i не слухає iнших. Героям Чехова властива трагiчна глухота, тому в дiалогах мiшається важливе i дрiбне, серйозне i дурне.
 У п'єсi, як i в людському життi, перемiшанi обставини трагiчнi (матерiальнi труднощi, нездатнiсть героïв до дiï) i комiчнi (наприклад, падiння Петi Трофимова зi сходiв в найбiльш напружений момент). Скрiзь видно розлад, навiть у тому, що слуги ведуть себе, як пани. Фiрс говорить, порiвнюючи минуле й сьогодення, що все враздробь. Iснування цiєï людини нiби нагадує молодим, що життя почалося давно, ще до них. Символiчно й те, що його забувають у маєтку …
 I знаменитий звук розiрваноï струни — це теж символ. Якщо натягнута струна — готовнiсть, рiшучiсть, дiєвiсть, то що лопнула — кiнець. Правда, є ще неясна надiя, адже пощастило ж сусiднього помiщику Симеонова-Пищику: вiн не краще за iнших, а в нього те глину знайшли, то пройшла залiзниця. Аня — та просто впевнена в майбутньому. Але везiння — це випадковiсть, яку не треба зводити в абсолют; Анiна ж впевненiсть — вiд молодостi. П'єсами Чехова взагалi не властиво розставляти акценти, давати однозначнi характеристики i чiтко визначати майбутнi шляхи.
 Життя i сумна, i весела. Вона трагiчна, непередбачувана, — про це i говорить письменник у своïх п'єсах. I тому так важко визначити ïх жанр — адже автор водночас показує всi сторони нашого життя …


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/PRIRODOKORISTUVANNYA/vishneviy_sad_jak_priklad_chehovskoi_p039esi.dhtml