КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/idealna_meta_sociologichnogo_vivchennja.dhtml

	IДЕАЛЬНА МЕТА СОЦIОЛОГIЧНОГО ВИВЧЕННЯ Виходить, таємниця iсторичного процесу, властиво, не в краïнах i народах, принаймнi не винятково в них самих, у ïх внутрiшнiй, постiйний, даний раз назавжди особливостях, а в тих рiзноманiтнi й мiнливих щасливих або невдалих сполученнях зовнiшнiх i внутрiшнiх умов розвитку, якi ськладаються у вiдомих краïнах для того або iншого народу на бiльш-менш тривалий час. Цi сполучення — основний предмет iсторичноï соцiологiï. Хоча вони вiдбитi мiсцевим характером i поза даним мiсцем неповторнi, але це не позбавляє ïхнього наукового iнтересу. Чрез суспiльства, що пiдпадали пiд ïхню дiю, вони викликали назовнi тi або iншi властивостi людства, розкривали його природу з рiзних сторiн. Всi iсторично, що ськладалися суспiльства, — всi рiзнi мiсцевi сполучення рiзних умов розвитку. Отже, чим бiльше вивчимо ми таких сполучень, тим повнiше довiдаємося властивостi й дiя цих умов, кожного окремо або в даному найбiльш своєрiдному пiдборi. Так цим шляхом, бути може, удасться з'ясувати, як загальне правило, коли, наприклад, капiтал убиває волю працi, не пiдсилюючи його продуктивностi, i коли допомагає працi стати бiльше продуктивним, не поневолюючи його. Вивчаючи мiсцеву iсторiю, ми пiзнаємо ськлад людського гуртожитку й природу ськладових його елементiв. З науки про те, як будувався людський гуртожиток, може згодом — i це буде торжеством iсторичноï науки — виробитися й загальна соцiологiчна частина ïï — наука про загальнi закони будови людських суспiльств, застосовних незалежно вiд минущих мiсцевих умов. Визначивши, у якому спiввiдношеннi повиннi перебувати при вивченнi мiсцевоï iсторiï точки зору iсторичн i соцiологiчна, перейдемо тепер до найближчого розгляду самого цього питання про умови розвитку людських суспiльств, про тi або iншi сполучення цих умов. ОСНОВНI СИЛИ ГУРТОЖИТКУ. Iсторичний процес, як ми його визначили, ськладається зi спiльноï роботи декiлькох сил, що стуляють окремi обличчя в суспiльнi союзи. В областi досвiдченого або спостережливого пiзнання, а не споглядального, богословського ведення ми розрiзняємо двi основнi первиннi сили, що створюють i рухають спiльне життя людей: це — людський дух i зовнiшня або так звана фiзична природа . Але iсторiя не спостерiгає дiяльностi вiдверненого людського духу: це область метафiзики. Так само вона не вiдає й самотнього, усунутого вiд суспiльства людини: людина сам по собi не є предмет iсторичного вивчення; предмет цього вивчення — спiльне життя людей. Iсторичному спостереженню доступнi конкретнi види або форми, якi приймає людський дух у спiльному життi людей: це iндивiдуальна людська особистiсть i людське суспiльство. Я розумiю суспiльство як iсторичну силу не в змiстi якого-небудь спецiального людського союзу, а просто як факт, що люди живуть разом i в цьому спiльному життi впливають один на одного. Це взаємний вплив спiльно живучих людей i утворить у будовi гуртожитку особливу стихiю, що має особливi властивостi, свою природу, свою сферу дiяльностi. Суспiльство ськладається з осiб; але особи, що становлять суспiльство, самi по собi кожне — далеке не те, що всi вони разом, у ськладi суспiльства: тут вони посилено проявляють однi властивостi й приховують iншi, розвивають прагнення, яким немає мiсця в самотнiм життi, за допомогою додавання особистих сил роблять дiï, непосильнi для кожного спiвробiтника окремо. Вiдомо, яку важливу роль грають у людських вiдносинах приклад, наслiдування, заздрiсть, суперництво, але ж цi могутнi пружини гуртожитку викликаються до дiï тiльки при нашiй зустрiчi iз ближнiми, тобто нав'язують нам суспiльством. Точно так само й зовнiшня природа нiде й нiколи не дiє на все людство однаково, всiєю сукупнiстю своïх засобiв i впливiв. Ïï дiя пiдлегла рiзноманiтним географiчним змiнам: рiзним частинам людства по його розмiщенню на земнiй кулi вона вiдпуськає неоднакову кiлькiсть свiтла, тепла, води, миазмов, хвороб — дарункiв i нещасть, а вiд цiєï нерiвномiрностi залежать мiсцевi особливостi людей. Я говорю не про вiдомi антропологiчнi раси — бiлоï, темно-жовтоï, коричневоï й проч., походження яких у всякому разi не можна пояснити тiльки мiсцевими фiзичними впливами; я розумiю тi переважно побутовi умови й духовнi особливостi, якi виробляються в людських масах пiд очевидним впливом навколишньоï природи й сукупнiсть яких становить те, що ми називаємо народним темпераментом. Так i зовнiшня природа спостерiгається в iсторичному життi як природа краïни, де живе вiдоме людське суспiльство, i спостерiгається як сила, оськiльки вона впливає на побут i духовний ськлад людей.
 ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ. Отже, людська особистiсть, людське суспiльство й природа краïни — от тi три основнi iсторичнi сили, якi будують людський гуртожиток. Кожна iз цих сил вносить до ськладу гуртожитку свiй запас елементiв або зв'язкiв, у яких проявляється ïï дiяльнiсть i якими зав'язуються й тримаються людськi союзи. Елементи гуртожитку — це або властивостi й потреби нашоï природи, фiзичного й духовноï, або прагнення й мети, якi народжуються iз цих властивостей i потреб при участi зовнiшньоï природи й iнших людей, тобто суспiльства, або, нарештi, вiдносини, якi виникають мiж людьми з ïхнiх цiлей i прагнень. Згiдно з таким або iншим походженням однi iз цих елементiв можуть бути визнанi простими або первинними, iншi похiдними вторинного й подальшого утворень зi спiльноï дiï простих. По основних властивостях i потребам людини цi елементи можна роздiляти на фiзiологiчнi — пiдлогу, вiк, кревне спорiднення, економiчнi — праця, капiтал, кредит, юридична й полiтичнi — влада, закон, право, обов'язки, духовнi — релiгiя, наука, мистецтво, моральне почуття.
 СХЕМА СОЦIАЛЬНО-IСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ. Гуртожиток ськладається зi своïх елементiв i пiдтримується двома засобами, спiлкуванням i спадкоємством. Щоб стало можливо спiлкування мiж людьми, необхiдно що-небудь загальне мiж ними. Це загальне можливо при двох умовах: щоб люди розумiли один одного й щоб бiдували друг у другу, почували потреба один в iншому. Цi умови створюються двома загальними здатностями: розумом, що дiє за однаковими законами мислення й у силу загальноï потреби пiзнання, i волею, що викликає дiï для задоволення потреб. Так створюється взаємодiя людей, можливiсть сприймати й повiдомляти дiя. Таким обмiном дiй окремi особи, що володiють розумом i волею, стають здатнi звiстки спiльнi справи, замикатися в суспiльства. Без загальних понять i цiлей, без подiлюваних усiма або бiльшiстю почуттiв, iнтересiв i прагнень люди не можуть ськласти мiцного суспiльства; чим бiльше виникає таких зв'язкiв i чим бiльше одержують вони влади над волею людей, що з'єднуються ними,, тим суспiльство стає прочнее. Устоюючись i твердiючи вiд часу, цi зв'язки перетворюються у вдачi й звичаï. У силу тих же умов спiлкування можливо не тiльки мiж окремими особами, але й мiж цiлими поколiннями, що чергуються: це i є iсторичне спадкоємство. Воно полягає в тому, що надбання одного поколiння, матерiальн i духовне, передається iншому. Засобами передачi служать спадкування й виховання. Час закрiплює засвоювана спадщина новим моральним зв'язком, iсторичним переказом, що, дiючи з поколiння в поколiння, перетворює наслiдуванi вiд батькiв i дiдiв завiти й блага в спадкоємнi властивостi й похилостi нащадкiв. Так з окремих осiб ськладаються постiйнi союзи, що переживають особистi iснування й утворять бiльш-менш ськладнi iсторичнi типи. Спадкоємним зв'язком поколiнь вироблявся ланцюг союзiв, усе бiльше усложнявшихся внаслiдок того, що в подальшi союзи послiдовно входили новi елементи вторинного утворення, що виникали iз взаємодiï первинних. На фiзiологiчних основах кревного зв'язку будувалася первiсна родина. Родини, пошедшие вiд одного кореня, утворювали рiд, iнший кревний союз, до ськладу якого входили вже релiгiйнi i юридичнi елементи, шанування родоначальника, авторитет старiйшини, спiльна майно, кругова самооборона (родова помста). Рiд через народження розростався в плем'я, генетичний зв'язок якого виражалася в єдностi мови, у загальних звичаях i переказах, а iз плем'я або племен за допомогою подiлу, з'єднання й асимiляцiï ськладався народ, коли до зв'язкiв етнографiчним приєднувалася моральна, свiдомiсть духовноï єдностi, вихована загальним життям i сукупною дiяльнiстю, спiльнiстю iсторичних доль i iнтересiв. Нарештi, народ стає державою, коли почуття нацiональноï єдностi одержує вираження у зв'язках полiтичних, у єдностi верховноï влади й закону. У державi народ стає не тiльки полiтичноï, але й iсторичною особистiстю з бiльш-менш ясно вираженим нацiональним характером i свiдомiстю свого свiтового значення. Такi основнi форми гуртожитку, що представляють послiдовнi моменти його росту. Почавшись кревним зв'язком тiсноï родини, процес завершувався ськладним державним союзом. При цьому кожний попереднiй союз входив до ськладу наступного, з нього що развивались. На вищому щаблi, у державi, цi союзи сполучалися: родина iз залишками родового союзу ставала в рядi приватних союзiв як основна клiтинка громадськоï органiзацiï; племена й народи або лягали в основу станового розподiлу, або залишалися простими етнографiчними групами з моральними зв'язками й загальними iсторичними спогадами, але без юридичного значення, як це бувало в рiзноплемiнних, многонародних державах. Але, ськладаючись iз союзiв кревного спорiднення, суспiльний ськлад держави пiддавався зворотному процесу внутрiшнього розчленовування по рiзноманiтних приватних iнтересах, матерiальним i духовним. Так виникали рiзноманiтнi приватнi союзи, якi входять до ськладу цивiльного суспiльства. НАУКОВИЙ IНТЕРЕС РIЗНОМАНIТНИХ СОЦIАЛЬНИХ СПОЛУЧЕНЬ. Я нагадав вам цю вiдому загальну схему соцiально- iсторичного процесу для того, щоб на нiй показати, якi явища спостерiгаються в цьому процесi при мiсцевому його вивченнi. Неськiнченна розмаïтiсть союзiв, з яких ськладається людське суспiльство, вiдбувається тому, що основнi елементи гуртожитку в рiзних мiсцях i в рiзнi часи є не в однаковому пiдборi, приходять у рiзнi сполучення, а розмаïтiсть цих сполучень створюється у свою чергу не тiльки кiлькiстю й пiдбором ськладових частин, большею або меньшею ськладнiстю людських союзiв, але й рiзним спiввiдношенням тих самих елементiв, наприклад, перевагою одного з них над iншими. У цiй розмаïтостi, корiнна причина якого в неськiнченних змiнах взаємодiï iсторичних сил, найважливiше те, що елементи гуртожитку в рiзних сполученнях i положеннях виявляють неоднаковi властивостi й дiï, повертають перед спостерiгачем рiзними сторонами своєï природи. Завдяки тому навiть в однорiдних союзах тi самi елементи коштують i дiють неоднаково. Здається, що може бути в людському гуртожитку простiше й одноманiтнiше родини? Але яка рiзниця мiж родиною християнськоï i язичеськоï або мiж родиною древньоï, до ськладу якоï входили й челядники як рiднi й у якiй всi домочадцi рабськи мовчали перед домовладикой, i родиною новоï, заснованоï винятково на кревному спорiдненнi й у якiй положення всiх членiв забезпечено не тiльки юридичними, але ще бiльш моральними визначеннями, де влада батькiв є не стiльки сукупнiстю прав над домочадцями, ськiльки сукупнiстю обов'язкiв i турбот про дiтей. Присутнiсть елементiв, непомiтних у ськладi первiсноï язичеськоï родини, змiнило характер союзу. Тi самi елементи, ськазав я, дiють неоднаково в рiзних сполученнях. Якщо ми зауважуємо, що в однiй i тiй же краïнi в рiзнi часи капiтал то поневолював працю, то допомагав розвитку його вiльноï дiяльностi, пiдсилюючи його продуктивнiсть, то служив джерелом пошани, поваги до багатства, то розпалював ненависть або презирство з боку бiдноти, — ми вправi мiстити, що соцiальний ськлад i моральний настрiй суспiльства в тiй краïнi пiддавалися глибоким переломам. Або приймiть у мiркування, як видозмiнюється початок кооперацiï в родинi, в артiлi, у торговельнiй компанiï на акцiях, у товариствi на вiрi. Подивитеся також, як змiнюється образ дiй державноï влади вiд стану суспiльства в рiзнi перiоди державного життя: вона дiє те незалежно вiд суспiльства, то в живому єднаннi з ним, то закрiплює iснуючi нерiвностi й навiть створює новi, то зрiвнює класи й пiдтримує рiвновага мiж суспiльними силами. Навiть тi самi особи, образуя рiзнi по характерi союзи внаслiдок розмаïтостi iнтересiв, ними керiвних, дiють по-рiзному в торговельнiй конторi, у ськладi вченого, художнього або благодiйного суспiльства. Ще приклад. Праця — моральний борг i основа морального порядку. Але праця працi ворожнеча. Вiдомо, що праця пiдневiльний, крiпак, робить далеко не ту ж дiю на господарський i моральний побут народу, як праця вiльний: вiн убиває енергiю, послабляє заповзятливiсть, розбещує вдачi й навiть псує расу фiзично. В останнi десятилiття перед звiльненням селян у нас став припинятися природний прирiст крiпосного населення, тобто починала вимирати цiла половина сiльськоï Росiï, так що ськасування крiпосного права переставало бути питанням тiльки справедливостi або людинолюбства, а ставала справою стихiйноï необхiдностi. Останнiй приклад. Вiдомо, що в первiсному кревному союзi особистiсть зникала пiд гнiтом старшого, i ïï вивiльнення з- пiд цього гнiта потрiбно вважати значним успiхом у ходi цивiлiзацiï, необхiдним для того, щоб суспiльство могло влаштуватися на засадах рiвноправностi й особистоï волi. Але перш нiж встигли восторжествувати цi початки, воля наданого самому собi самотньоï людини по мiсцях сприяла успiхам рабства, вела до розвитку особистоï кабали, iнодi бiльше тяжкоï порiвняно iз гнiтом стародавнiх родових вiдносин. Виходить, особиста воля при вiдомому ськладi гуртожитку може вести до придушення особистостi, i коли ми читаємо статтю Укладення пануючи Олексiя Михайловича, що загрожує батогом i посиланням на Лену вiльнiй людинi, що вступила в особисту залежнiсть вiд iншого, ми не знаємо що робити, чи спiвчувати егалитарной думки закону або вболiвати про крутий засiб, яким вiн одне iз самих коштовних прав людини перетворював у тяжку державну повиннiсть. З наведених прикладiв бачимо, що ськладом суспiльства в рiзних сполученнях установлюється неоднако


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/idealna_meta_sociologichnogo_vivchennja.dhtml