КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/ostanne_polyde_igorja.dhtml

	Останнє полюдье Iгоря У рiк 6453 (945). У той рiк ськазала дружина Iгорю: Отроки Свенельда изодделись зброєю й одягом, а ми наги. Пiдемо, князь, з нами за даниною, i собi добудеш, i нам. I послухав ïхнiй Iгор — пiшов до древлян за даниною й додав до колишньоï данини нову, i творили насильство над ними чоловiки його.
 Взявши данину, пiшов вiн у своє мiсто й, помiзкувавши, ськазав дружинi: Iдiть iз даниною додому, а я вернуся й пособираю ще. Древляни ж, почувши, що йде знову, радилися iз князем своïм Малому: Якщо занадиться вовк до овець, то винесе вся череда, поки не вб'ють його; так i цей: якщо не вб'ємо його, те всiх нас погубить. I послали до нього, говорячи: Навiщо йдеш знову? Забрал уже всю данину. I не послухав ïхнiй Iгор; i древляни, вийшовши з мiста Иськоростня, убили Iгоря й дружину його, тому що було ïï мало. I похований був Iгор, i є могила його в Иськоростня в Деревськой землi й до цього дня.
 (Повiсть минулих лiт )


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/ostanne_polyde_igorja.dhtml