КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/pitannja_socialnoi_spravedlivosti_v_povisti_i.dhtml

	Питання соцIальноÏ справедливостI в повIстI И. Я. Франка ПерехреснI тропи Процес створення художнього тексту — це досить складна робота. Начебто з ранкового тумана, з'являються обриси конструкцiï, деталi дивного спорудження, назва якого — лiтературний твiр . Стомлений, але прояснений i схвильований творець пiдходить, як хазяïн, до рiзьблення дверей i вiдчиняє ïх — вiн запрошує зайти в це житло, де буде всiм приємно й радiсно гостювати й вести мудрi бесiди…
 Давайте поринемо у незрiвнянний мир творчостi И. Я. Франко й поговоримо про його прогресивну повiсть Перехреснi тропи, основна проблема якоï — боротьба селян i передовоï iнтелiгенцiï Галичини проти панiв i австрiйського царського режиму. Табiр прогресивних сил очолює адвокат Євгенiй Рафалович, захисниками тини є повiтовий маршал Брикальський, президент суду й iнших помiщикiв i чиновники, зокрема суддiвськi. И. Франко майстерно подає образ молодого адвоката й, русина, iдеалiста Євгенiя Рафаловича. Вiн прибув у мiсто й незабаром прославиться як захисник хлопов. Спочатку Євгенiй обмежується лише органiзацiєю економiчноï боротьби селян, роз'ясненням ïм законiв, яких вони не знають i бояться. I дещо йому вдається: селяни стали смелее, ïздили у вiддiл краю, перемагали вiйтiв i письменникiв. У цьому усюди видно було одну руку, одну роботу.
 За цю дIяльнIсть Євгенiя зненавидiли мiсцевi багатiï й духiвництво. Ïх злить, що молодий адвокат — чесна, чимала людина, що прагне всiм єством до правди. А особливо те, що вiн полiпшує життя русинiв: Тут минулого й конкретних випадкiв правовоï й лiкарськоï пiдмоги селянам, i плани органiзацiï читалень, кас I сполучникiв… Як бачимо, iдеали Рафаловича вiд народницьких еволюцiонують до социалистичним (це небагато нагадує погляди самого И. Франко). Майбутнє селян — основна мета Рафаловича. Для цього вiн робить всi, на жаль, вiдмовившись вiд особистого щастя. А полюбив вiн Реґiну Твардовскую — незвичайну дiвчину, що має високi мрiï й бажання. Однак вона не вiдразу вiдчула й усвiдомила, що любить Євгенiя. Тому й стає на жорстокий життєвий шлях, що приводить до трагiчного фiналу. Вона виходить замiж за нелюбимого за наказом своєï тiтки i стає нещасноï на все життя. Маючи єдиний шанс на романтичну втечу з Євгенiєм, Реґiна знову коливається, тому що: Я замужня жiнка. I тiльки пiзнiше усвiдомлює своє положення, тому що ïï чоловiк — Валер'ян Стальський — дуже жорстока людина. У нього єдина фiлософiя: З жiнками треба круто триматися… Треба проявляти характер, треба брати ïх пiд ноги, а то вони вiзьмуть вас. Так i вiдбулося, у кров побивши Реґiну, що втративши надiï, у станi афекту вбиває чоловiка. Вiн для неï …брехня, i гидота, i погань!
 РеґIна зрештою вiльна вiд деспота-стальського, але чи потрiбна вона Рафаловичу? На жаль, Євгенiй уже перехворiв нею й не розумiє ïï положення. А тому вiдбулося фатальне! Доля Реґiни - це жахлива доля жiнки в безправному галицькому суспiльствi, це — заклик душi, що не знайшла вiдгуку в колись рiдному серцi й була приречена на загибель. Я вважаю, Рафалович виявився егоïстом, бездушним полiтиканом, що став рабом обставин, якi виявилися бiльше сильнi його слабкоï душi. Вiн мiркує iз приводу Реґiни й доходить до висновку: Що вона йому? Примха, слабiсть волi, сентиментальний порив… Зустрiчаються перехреснi тропи на широкому степу та й знову розбiгаються… Так буде й з нами. Прикро, що iнтелiгентна людина не помiтила глибоку драму нещасноï жiнки
 ЦIною життя людини Рафалович продовжує свою суспiльну роботу iз селянами. Маси вже пробуджуються, вони є основною рушiйною силою в боротьбi. На жаль, ця проблема є актуальною й у наш час. От чому твiр И. Франко вiдкриває ока на простi iстини: однi захопили незлiчимi багатства, а iншi не мають нiчого


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/pitannja_socialnoi_spravedlivosti_v_povisti_i.dhtml