КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/viyon_14341463.dhtml

	ВIйон. (1434-1463) Точних вiдомостей про життя дуже мало. Жив в епоху катаклiзмiв. Мiсце в лiтературi важко визначити. Творчiсть В. суперечливо. Укладається в поезiю вагантов. Бродячi школярi писали вiршi, де сполучався гумор, iронiя й сатира. Рiд. у Парижi, батько рано вмер, виховував дядько. В 12 рокiв — студент Паризького универа. Студент — символ вiльнолюбства, спраги життя. (Франсуа де Монкарбье) був одним iз самих буйних студентiв, але завершив утворення — магiстр мистецтв. Працював клерком. 1455 — через жiнку вбив i був змушений бiгти з мiста, але незабаром повернувся й прильнул до зграï злодiïв, що беруть участь у крадiжцi новаррского коледжу, можливо тодi написав Малий заповiт. Поема носить центричний характер Залишає друзям спадщина — рванi штани, волосся, тюремний строк. Вiдсутнiй сюжет. Замальовки вдач нанизуються на iдею заповiту. В. стає бурлакою — одним з мiльйонiв. Авантюрний дух, способ-ть спiвпереживати народу й зробили його бурлакою. Основний мотив поезiï — бездушшя й несправедливiсть. З 1463 про долю поета нiчого невiдомо. Особистiсть В. повна протирiч, основнi мотиви — викриття соц. несправедливостi, радостi життя (почуття, любов, вино), швидкоплиннiсть життя. В. впивається радостями буття, але не забуває про смертi. Великий заповiт — герой залишає нащадкам думки, почуття, вiршi. Зберiгається опис побуту, вдач, розповiдає про безсердечнiсть коханоï, що любить його грошi, про думки перед стратою. Пише в жанрах: балади, рондо (12-стишие), заповiт
 Але його вiдрiзняє индивид. погляд. Поезiя позбавлена умовностi. Треба подiям життя. Вiршi автобиографични, передають почуття, вiдчуття, думки. У рез-те бачення миру, до-роï средневековьяойственно т-ко Вiйоновi. Внутрiшня роздвоєнiсть поета. Визнає мир створенням бога. Здатнiсть до жалю сусiдить iз самоiронiєю. В. земний поет i хоча не заперечує бога, але його цiкавить т-ко земне. Любов — почуттєвий початок. У вiршах т-ко одна жiнка, гiдна поваги — мати. З'являється тема смертi, фiзичного зiв'янення, тлiння, що усiх зрiвнює. З темою смертi тiсно средневековьяязан мотив колишньоï краси. Поема складається з бiльше дрiбних балад. Лiричний герой В. намагається усвiдомити себе. Перед нами не абстрактний образ, а конкретний до. У поезiï В. є присутнiм iронiя, що носить скотологический, тваринний хар-р. В. смiється над собою. Доля поезiï складалася нерiвнозначно. В епоху У^-я вiршi незатребуванi, лише классицисти прийняли В. Буало визнав його поезiю досконалiстю


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/VSESVITNYA_ISTORIA/viyon_14341463.dhtml