КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/DOVIDNIK_LITERA/podovjenna_prigolosnih_zvukiv.dhtml

	Подовження приголосних звукIв orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12565
 Подовженими можуть бути лише мякi приголоснi [<?'], [т '], [з'], [с'], [ц'], [л], [я'] та помякшенi шиплячi [ж], [V], [ш], якщо вони стоять у по зицi&iuml; мiж голосними. Подовжений звук у вимовi на письмi познача&#1108;ться двома однаковими лiтерами. IСТОРИЧНА ДОВIДКА У давньоруськiй мовi пiсля названих приголос них уживався слабкий зредукований переднього ряду ^ьчи i (и ) ), а в наступному складi початко вим виступав приголосний [/]: знань&#1108; (зн а н н i, ночию (н о чью ). Пiсля занепаду зредукованого утворилися новi групи м'який приголосний + [у], у яких вiдбулася повна регресивна асимiля цiя за способом творення. Ш &mdash; []- [ т и ] [/77/], [ч и] [</;]: ст ат ь га [ с т а т ] а ] -* [ с т а т :а ]. Подовження приголосних вiдбу ва&#1108;ться:
 1. В iменниках середнього роду (II вiд мiна) на -я: свiтання, знаряддя,
 колосся, галуз зя, багаття, зiлля, узбережжя, об личчя, затишшя,
 але: безсмертя, милосердя, перехрестя (приголосний сто&iuml;ть не
 мiж голосними).
 2. В iменниках чоловiчого i жiночого роду на -я (I вiдмiна): суддя, Iл
 л я , стаття, р iлля (сло весна формула: Суддя Iлля роз глянув
 статтю про рiллю ). Примiтка. Подовження приголосних
 зберiга&#1108;ться: i в усiх вiдмiнкових формах цих iмен никiв, крiм
 родового вiдмiнка множини з нульовим закiнченням: бажань, змагань,
 суцвiть, сторiч, знарядь, але: вiдкриттiв, почуттiв, суддiв (наявне
 за кiнчення -iв) та статей (закiнчення -ей); у похiдних вiд них
 словах: гiллястий, насiнн&#1108;вий, житт&#1108;радiсний,
 суддiвство, Iллiч.
 3. В орудному вiдмiнку однини iмен никiв жiночого роду без закiнчень
 (III вiдмiна): розповiддю, блакит т ю , тiнню, вiссю, мiццю,
 медаллю, памороззю, подорожжю, розкiшшю, величчю, але: вдячнiстю,
 щедрiстю, жовчю, нех ворощю (щ = ш + ч).
 4. У поодиноких прислiвниках: зрання, спросоння, навмання, по пiдтинню,
 попiдвiконню, востан н&#1108; (словесна формула: Я встав зрання,
 спросоння i навмання вос танн&#1108; пройшовся попiдтинню i
 попiдвiконню).
 5. В особових формах теперiшнього часу дi&#1108;слова лит и (литися):
 ллю, лл&#1108;ш, лл&#1108;, лл&#1108;мо, лл&#1108;те, ллють,
 лл&#1108;шся, ллються, а також у по хiдних вiд них: вилл&#1108;мо,
 переллю. ПРОАНАЛIЗУЙТЕ! Возз'&#1108;днання. У словi вiдбулося
 одночасно подво&#1108;ння (префiкс + префiкс) i подовження
 приголосних (iменник середнього роду на -я, II вiдмiна). Окрiм того,
 небуквена орфогра ма ап остр оф . 85 УКРА &Iuml;НСЬКА МОВА Чому по-
 рiзному пишуться слова З а п о р iж ж ю i П о в о л ж я ? Обидва
 iменники середнього роду на -я, належать до II вiдмiни, але у словi
 За п о р iж ж я приголосний ж сто&iuml;ть мiж двома голосними, а в
 словi По во л ж я у позицi&iuml; приголосний + голосний. Г iл л я i
 т е л я . Хоч обидва iменники серед нього роду на -я, але другий
 належить до IV вiдмiни, де подовження не вiдбува&#1108;ться. Горобин
 и й i горобинний. Присвiйний прик метник горобиний (чий?) утворився
 вiд iмен ника го р о бец ь за допомогою суфiкса -ин-, тому
 подво&#1108;ння приголосних нема&#1108;. Вiд носний прикметник
 горобинний (який?) утво рився вiд iменника гор оби н а (дерево) за
 допомогою суфiкса -н- Отже, тут вiдбулося подво&#1108;ння
 приголосних на стику морфем: горобин+ н+ ий. Проаналiзуйте й такi
 пари слiв: ж ур авл и н и й i ж у р а в л и н н и й , у п а в у т и
 н н i (вiд павутиння) та у п а в у т и н i (вiд павутина), у ж и т i
 (жито) i у ж и т т i (життя). Н есказане лиш илось несказснним (Л К
 о с т е н к о ). Н есказане це дi&#1108;прикметник, що перейшов в
 iменник (субстантивацiя), тому пишемо --, а несказанний прикметник з
 наголошеним суфiксом -анн-, що вказу&#1108; на збiльшену мiру оз
 наки (частина складеного iменного присудка).


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/ZMIST/DOVIDNIK_LITERA/podovjenna_prigolosnih_zvukiv.dhtml