Цар Плаксiй та Лоскотон
Категории
Оригинал
У краïнi Сльозолий правив цар Плаксiй. У нього було три дочки — Нудота, Вай-Вай та Плакота i три сини Плаксуни. Цiлими днями вони плакали. Цар звелiв, щоб плакали i всi дiти в краïнi, бо вiн любив ïхнi сльози пити.Незважаючи на заборону смiятися, до дiтей приходив добрий дядько Лоскотон i веселив ïх. За Лоскотоном ганялися царевi охоронцi, але нiяк не могли спiймати. Тодi цар Плаксiй пообiцяв тому, хто спiймає Лоскотона, вiддати свою дочку за дружину. Був у царя капiтан Макака, який дуже хотiв стати царським зятем. Вiн пiдстерiг Лоскотона i спiймав його.
У палацi зiбралися грати весiлля. Але тут до в'язницi, де сидiв Лоскотон, прийшли батраки й робiтники i звiльнили доброго веселого чоловiка. У царя в цей час був бенкет: усi скакали й од щастя гiрко плакали, бо то радiсть у них така. Аж раптом — Лоскотон! Стрибнув до царя на трон, почав його лоскотати, i Плаксiй так розреготався, що аж лопнув од смiху. Царевi дiти втекли до чужих краïв, а краïна та живе весело й донинi.
Коментар
Казка В. Симоненка у вiршованiй гумористичнiй формi утверджує оптимiстичний, життєрадiсний свiтогляд, силу дружби та взаємодопомоги.
Плачем горю не поможеш, — говорить народна мудрiсть, тому треба навчитися керувати своïми емоцiями, завжди сподiватися на краще.
