Розробка методики вивчення дiєприслiвника у школi (.Корнiйчук)

Методика вивчення дiєприслiвника у школi
I. За чинною програмою з украïнськоï мови для
загальноосвiтнiх шкiл з росiйською мовою навчання на вивчення
дiєприслiвника вiдводиться 5 годин.
Учень має засвоïти:

• дiєприслiвник як особливу форму дiєслова: значення, морфологiчнi ознаки, синтаксична роль;
• написання НЕ з дiєприслiвникам;
• дiєприслiвниковий зворот; коми при дiєприслiвниковому зворотi й одиничному дiєприслiвниковi;
• дiєприслiвники недоконаного i доконаного виду, ïх творення (практично).

Мiжпредметнi звязки: використання дiєприслiвникiв як одного iз засобiв створення образностi; використання дiєприслiвникiв у наукових текстах (лiтература).
II. Основний матерiал до теми:
1.Дiєприслiвником називається незмiнна форма дiєслова,
яка, поєднуючи ознаки дiєслова та прислiвника,
вказує на додаткову дiю. Наприклад: Вiдчувши солодкий смак
домiвки, хлопець усмiхався увi снi (В. Земляк).
Подiбно до дiєслiв, дiєприслiвник:
2) має вид (доконаний/недоконаний) i час (минулий/ теперiшнiй):
радiючи, зрадiвши;
3) може бути перехiдним або неперехiдним;
4) керує iменниками: створюючи (що?) оповiдання.
Як i прислiвник, дiєприслiвник:
5) не змiнюється;
6) пояснює дiєслово-присудок, виступаючи у ролi обставини:
Гомонять, працюючи, школярi; Зiбравшись на спортмайданчику, школярi
почали тренуватися.
Дiєприслiвник як особлива форма дiєслова
ЗначенняВiдповiдає на питанняМорфологiчнi
ознакиприслiвникаДiєсловаОзначає додаткову дiюЩо роблячи?
Що робивши?
Що зробивши?Не змiнюється;
В реченнi виступає обставиною.Вид(доконанийнедоконаний), час
(теперiшнiй i минулий), перехiднiсть/неперехiднiсть;
Може мати залежнi слова (iменник, займенник, прислiвник)2. Не з
дiєприслiвниками пишеться окремо: не розумiючи, не
почувши.
Не з дiєприслiвниками пишеться разом тодi, коли без
не не вживається: недооцiнюючи, неволячи.
У кiнцi дiєприслiвникових суфiксiв пiсля ч, ш завжди
вимовляється i пишеться и: пiднiмаючи, пiднявши.
! Дiєприслiвники слiд вiдрiзняти вiд дiєприкметникiв у
називному вiдмiнку множини: миючи руки миючi засоби.

1. Дiєприслiвники разом iз залежними вiд нього словами утворює дiєприслiвниковий зворот, який у реченнi є поширеною обставиною.

На письмi дiєприслiвниковий зворот видiляють комами (на початку, в серединi та в кiнцi речення), а в усному мовленнi iнтонацiєю (паузами). Наприклад: Школярi жартували, крокуючи (де?) вулицею. Зупинившись (де?) на розi вулицi, дiвчинка соромязливо звернулася до незнайомоï жiнки.
Одиничний дiєприслiвник також вiдокремлюється комами:
Умившись, дядько надiвав чисту сорочку й сiдав до столу.
! Одиничний дiєприслiвник, що стоïть пiсля присудка i
вiдповiдає на питання як? (найчастiше в кiнцi речення), та
фразеологiзм iз дiєприслiвником комами не вiдокремлюється:
Вона пiшла плачучи. Брехав оком не моргнувши.

1. Дiєприслiвники доконаного i недоконаного видiв

Вид i час дiєприслiвникiвПитанняЯк утворюютьсяНаприкладНедоконаний вид, теперiшнiй часЩо роблячи?Основа дiєслiв теперiшнього часу (недок. виду) + -учи (-ючи), -ачи (-ячи)Тягнуть тягнучи, грають граючи, лежать лежачи, возять возячи.Доконаний i недоконаний види, минулий часЩо зробивши?
Що робившиОснова iнфiнiтива (докон. i недокон. виду) + -вши, (-
ши)Програти програвши, лежати лежавши, бiгти —
бiгшиДiєприслiвники недоконаного виду утворюються вiд основи
дiєслiв теперiшнього часу недакононого виду за допомогою суфiксiв
учи (-ючи) (для дiєслiв I дiєвiдмiни), - ачи (-ячи) (для
дiєслiв II дiєвiдмiни): читають + ючи читаючи; стоять +
ачи стоячи.
Дiєприслiвники доконаного виду утворюються вiд основи iнфiнiтива
дiєслiв доконаного i недоконаного видiв за допомогою суфiксiв вши
(-ши): написати написавши, спекти спiкши. Вживання суфiксiв вши,
— ши залежить вiд кiнцевого звука основи дiєслова: пiсля
голосного пишемо вши, пiсля приголосного — — ши (бiгати
бiгавши, бiгти бiгши).
!У дiєприслiвниках, утворених вiд дiєслiв на ся (сь),
!пiсля учи (-ючи), -ачи (-ячи), — вши (-ши) зберiгається
!сь: хвилюються хвилюючися, звернутись звернувшись.
III. За чинною програмою з украïнськоï мови для
загальноосвiтнiх шкiл з росiйською мовою навчання учень має:

• розпiзнавати дiєприслiвники, визначає ïх морфологiчнi ознаки, синтаксичну роль;
• розрiзняти дiєприслiвники недоконаного i доконаного виду;
• утворювати дiєприслiвники обох видiв вiд дiєслiв;
• робити розбiр дiєприслiвника як частини мови;
• правильно будувати й iнтонувати речення з дiєприслiвниковими зворотами;
• засвоïти складнi випадки вживання дiєприслiвникiв доконаного i недоконаного виду;
• правильне використовувати дiєприслiвники у побудовi речення.
• використовувати дiєприслiвниковий зворот як засобу зв'язку речень у текстi; дотримуватись iнтонацiï речень з дiєприслiвниковими зворотами;
• знаходити вивченi орфограми i пояснювати ïх за допомогою правил;
• обґрунтовувати вживання роздiлових знакiв, правильно писати не з дiєприслiвниками, вiдокремлювати комами дiєприслiвниковi звороти й одиничнi дiєприслiвники, знаходити i виправляти помилки на вивченi правила.

IV. Л
IV. В аналiзованому пiдручнику тема дiєприслiвник подана на
досить високому рiвнi: теоретичний матерiал подано в достатньому
обсязi, до нього додається вiдповiдний наочний матерiал
(схеми i таблицi), що полегшує i робить бiльш ефективним
засвоєння теми. У пiдручнику звертається увага на деякi
труднощi у вивченнi дiєприслiвника: зазначається, що
дiєприслiвники, утворенi вiд дiєслiв з ся/сь зберiгають
цей постфiкс; пояснюється написання НЕ з
дiєприслiвником, звертається увага на те, що разом
пишуться тi, дiєприслiвники, якi без НЕ не вживаються,
подається рамка з прикладами вiдповiдних слiв;
пiдкреслюється написання лiтери И на кiнцi
дiєприслiвникiв i наголошується на тому, що лiтера I
пишеться на кiнцi активних дiєприкметникiв теперiшнього часу
множини, якi не слiд плутати з дiєприслiвниками;увагу
придiлено також роздiловим знакам при вживаннi
дiєприслiвникiв i дiєприслiвникових зворотах, для
засвоєння цього матерiалу пiдiбраний ряд вправ.
Певнi труднощi в учнiв може викликати утворення дiєприслiвникiв
доконаного i недоконаного виду, сплутування необхiдних суфiксiв, а тому
слiд повторити тему, що стосується виду дiєслiв, а також
видiлення основи теперiшнього часi i основи iнфiнiтиву. Також, слiд
звернути увагу учнiв на те, що додаткова дiя, позначена
дiєприслiвником, здiйснюється тiєю самою особою чи
предметом, що й основна дiя, позначена присудком. Необхiдно пiдкреслити,
що фразеологiчнi звороти в росiйськiй мовi, в яких вживається
дiєприслiвник часто не можна перекласти украïнською дослiвно
не уникнувши кальки. В цьому випадку доцiльно замiняти
дiєприслiвники словами iнших частин мови, словосполученнями.
V. Вправи з розвитку комунiкативних умiнь i навичок з теми
дiєприслiвник:
Вправа1.
Прочитайте текст, визначте його стиль, тему та основну думку. Доберiть
заголовок. Пояснiть свiй вибiр. Кращий заголовок запишiть. Знайдiть
дiєприслiвники.
Дорогi юнi друзi!Постiйно зустрiчаючись з молоддю, я добре знаю, чим
живе наша юнь. Радує те, що хлопчики й дiвчатка змалку привчаючись
до працi, вмiють берегти i примножувати народне багатство. Я хлiбороб,
знаю цiну кожному колосковi, кожнiй зернинi. А чи завжди ми
замислюємось, яке мiсце в нашому життi займає хлiб?
Хлiб-сiль на вишитому рушнику ми пiдносимо друзям i гостям. Хлiб
дає мати синовi, проводжаючи його в далеку дорогу. Хлiбом
благословляють молодих, щоб жили щасливо i дбали про завтрашнiй день
Де б ви не були, що б ви не робили, — памятайте: бережливiсть у
малому приносит економiю у великому.
Вправа 2.
Пояснiть значення поданих фразеологiчних зворотiв. Складiть з ними
речення. Доберiть до украïнських фразеологiчних зворотiв вiдповiднi
росiйськi.
Не шкодуючи сил. Власне кажучи. Мiж нами кажучи. Добра добувши, кращого
не шукай. Не кажучи лихого слова. Кладучи руку на серце.
Вправа 3.
Уявiть ситуацiю. Ви прийшли до подруги/ друга i стали свiдком того, як
кiлька членiв сiм ï прикрашають кiмнату, готуючись до свята.
Складiть у парах дiалог, використовуючи дiєприслiвники в якому ви
дiзнаєтесь, до якого свята йде пiдготовка, хто прикрашає i
що саме роблять. Визначте дiєприслiвники якого виду i часу ви
використали. Визначте яку позицiю займала додаткова дiя, виражена
дiєприкметником стосовно головноï (передування,
одночаснiсть).
Вправа 4.
Учнi ланцюжком, по декiлька речень складають усний твiр на тему
Допомагаючи своïм батькам, використовуючи як можна бiльше
дiєприслiвникiв i дiєприслiвникових зворотiв.
Вправа 5.

1. Прочитайте текст. Визначте тип i стиль мовлення. Аргументуйте свою думку. Помiркуйте, з якою метою автор використав у текстi прислiвя та приказки.

Оселя
Зроби хату з лободи, а в чужую не веди, — казала молода дружина,
вимагаючи вiд чоловiка вiдповiдального ставлення до взятих ним
обовязкiв. Своя мазанка лiпша вiд чужоï свiтлицi, — повчав
дiд онукiв, вiдмовляючись перебратися до них. I молода господиня, i
старий гречкосiй вважали по-справжньому рiдним, надiйним i затишним
житлом лише свою особисту оселю, говорячи: Чия хата, того й правда.
Козаки-запорожцi казали: Моя хата небом крита, землею пiдбита, вiтром
загороджена. Сiчовики, багато часу проводячи у походах пiд вiдкритим
небом, будували невеликi хатинки-бурдюги, в яких панували лад i затишок
i якi нiколи не замикалися.
Бiла хата є символом Украïни. Особливо урочистим було
заселення новоï хати. Ïï обсипали зерном на багатство,
маком проти нечистоï сили; проти злих сил заносили кропиву, лопух,
освячену вербу. Входячи в нову оселю iз хлiбом-сiллю в руках, господар
казав: Дай же нам, Боже, в добрий час у новий дiм увiходячи, хлiб-сiль
унести! (За В. Супруненком).

1. Випишiть дiєприслiвники i визначте ïх вид. Позначте суфiкси, пояснiть творення i правопис кожного з них.
2. Перекажiть текст, доповнюючи його роздумом про ставлення нинiшнiх украïнцiв до своєï оселi. Використовуйте дiєприслiвники i дiєприслiвниковi звороти.

VII. Рiзнорiвневi завдання:
Низький рiвень:
Вправа 1
Спишiть речення, розкриваючи дужки й утворюючи дiєприслiвники.
Позначте ïх суфiкси
Свiтить рiчка, (блукати) заплавами, (зникати) у маревах небосхилу
(О.Гончар)
Вправа 2.
Вiд поданих слiв утворiть дiєприслiвники доконаного й недоконаного
видiв. Назвiть спосiб творення:
Перевiрити, перевiряти, згадати, згадувати, читати, прочитати, радiти,
зрадiти, будувати, збудувати, чути, почути, пiдiймати, пiдняти,
штовхати, штовхнути.
Вправа 3.

1. Змiнiть речення, використавши дiєприслiвники.

Метелик спить iз складеними крильцями.
Пiд час спостережень над рослинами будьте обережними: серед них є
дуже отруйнi.
Кожен робив своє дiло мовчки, не перекодувався словами, не дiлився
думкою.
Мати прочитала довгожданого листа i заплакала.

1. Визначте вид дiєприслiвникiв.
2. Якi речення виразнiшi з дiєприслiвниками чи без них?

Середнiй рiвень:
Вправа 1.

1. Вiд поданих слiв утворiть дiєприслiвники доконаного й недоконаного видiв. Назвiть спосiб творення. Пояснiть написання кiнцевоï голосноï лiтери:

Перевiрити, перевiряти, згадати, згадувати, читати, прочитати, радiти, зрадiти, будувати, збудувати, чути, почути, пiдiймати, пiдняти, штовхати, штовхнути.

1. Складiть 5-6 речень, використовуючи утворенi дiєприслiвники. Визначте синтаксичну роль дiєприслiвникiв.

Вправа2.

1. Спишiть речення. Знайдiть дiєприслiвниковий зворот.

Квiти, стуливши барвистi пелюшки, заснули.
Нагулявшкись пiд землею, вода шукає шляхи на поверхню.

1. Перебудуйте речення, поставивши дiєприслiвниковий зворот а) на початку речення; б) у кiнцi. Пояснiть роздiловi знаки.
2. Дiєприслiвник стуливши розiбрати як особливу форму дiєслова.

Вправа 3.
Знайдiть помилки i правильно побудуйте речення:
Увiйшовши в кiмнату, сестра сидiла й читала книгу.
Слухавши пiсню, у мене виникло бажання записати ïï слова.
Сидячи у парку, до нас пiдiйшли товаришi з сусiдньоï школи.
Пiдïжджаючи до станцiï, у мене злетiв капелюх.
Заходячи в кiмнату, мати сидiла i читала книгу.
Високiй рiвень:
Вправа 1.
Спишiть речення, розкриваючи дужки. Визначте вид дiєприслiвникiв,
позначте суфiкси, визначте синтаксичну роль.
Сагайда сидiв, (не) втручаючись у розмову, замислений, мовчазний.
Схилилась Шура на бильце канапи й заснула, (не) зчувшись.
(Не) зважаючи на досить-таки задерикуватий характер Маковея, всi його
любили.
Ясногорська вирiшила, (не) чекаючи, доки розгородять дороги, йти пiшки.
Багато людей живе (не) живучи, а тiльки збираючись жити.
Вправа 2.
Перекладiть украïнською мовою правила поведiнки на вулицi. Знайдiть
дiєприслiвники, визначте ïх вид, видiлiть суфiкси, пояснiть
роздiловi знаки.
Идти по тротуару нужно, придерживаясь правой стороны.
Пешеходы, идя по обочинам загородной дороги, движутся навстречу
движущегося транспорту.
Сойдя с трамвая, троллейбуса, автобуса, нужно идти до перекрёстка и
только там переходить дорогу.
Вправа 3.
Побудуйте звязну розповiдь у науковому стилi про дiєприслiвниковий
зворот, особливостi його вiдокремлення на письмi. Використовуйте
приклади.