ВИТОКИ КОЗАЦТВА

Наприкiнцi 14 столiття бiльшiсть украïнських земель належали до
складу Речi Посполитоï. Козаки того часу мешканцi степiв вели
кочовий i вiйськовий спосiб життя, здобували собi засоби до iснування за
допомогою вiйни i рiзноманiтних промислiв (полювання, рибальства,
пiзнiше торгiвлi та землеробства). Цi люди брали участь у вiйськових
походах, входили до складу вiйськових загонiв чи надвiрноï охорони
заможних людей (шляхти, торгiвцiв), служили у вiйськах рiзних держав,
зокрема Речi Посполитоï, у деяких випадках нападали на панськi
маєтки та купецькi каравани. Але вже в 15 столiттi степовi областi
Украïни стають придатними для ведення землеробства, i шляхта Речi
Посполитоï починає вимагати привiлеïв на землi у цьому
регiонi. Утворюються величезнi маєтки, якi вирощують зерно для
експорту в вропу, посилюється тиск на населення, i велика
кiлькiсть людей iде далi в степи, поповнюючи склад козакiв. Гуртуючись,
вiльнi люди влаштовували тимчасове житло, вели спiльне господарство:
збирали мед диких бджiл, вичиняли шкури, влили м@со та рибу. На початку
зими втiкачi поверталися до своïх домiвок. У степах козакам не раз
доводилося вступати в сутички з татарами, якi використовували Дике Поле
як пасовище для своïх табунiв. У тi часи багато козакiв гинуло i
потрапляло у полон, але i козаки били татар, вiдбираючи у них зброю i
худобу, яку дiлили мiж собою порiвну. У першiй половинi 16 столiття
кiлькiсть козацтва ставала все бiльшою, i з напiввiйськового промислу
воно перетворювалося на окремий стан тогочасного украïнського
суспiльства. Виро- блялися i встановлювалися вiйськова органiзацiя,
адмiнiстративний устрiй, закони i звичаï. Не раз козацтво починало
по- встання проти нацiонального та релiгiйного гнiту шляхетськоï
Польщi. Зi свого боку Польща використовувала козакiв як вiйськову силу
для захисту вiд нападiв татар i туркiв, задля чого з козакiв було
утворено реєстровi полки, що перебували на вiйськовiй службi у
польськоï держави. У 16 столiттi основним центром розселення
козацтва стало Запорож- жя, або Низ (територiя поблизу Днiпровських
порогiв). Звiдси i на- зва козакiв запорозькi, або низовi. Козаки
заснували укрiпленi поселення Сiчi. А в серединi цього ж столiття
вiдбулися першi походи козакiв на турецькi мiста. За свою службу козаки
звiльнялися вiд податкiв, отримували землю та ще й користувалися судовим
iмунiтетом. Тодi ж було вперше передано козакам клейноди та дано у
володiння мiсто Трахтемирiв iз Зарубським монастирем, який став першим
лiкарняним закладом для поранених у боях козакiв.