Вишнi
Богдан-Iгор Антонич ()
Антонич був хрущем i жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що ïх оспiвував Шевченко.
Моя краïно зоряна, бiблiйна й пишна,
квiтчаста батькiвщино вишнi й соловейка!
Де вечори з євангелiï, де свiтанки,
де небо сонцем привалило бiлi села,
цвiтуть натхненнi вишнi кучеряво й п'янко,
як за Шевченка, знову поять пiсню хмелем.
