Пiсенька
Категории
Оригинал
У хатi, що, як писанка,
Яснiє край села,
Живе дiвчатко-пiсенька —
Школярочка мала.
...I квiточка розтулиться,
Й сопiлка десь загра,
Коли вона на вулицю
Виходить iз двора.
Така на нiй бiлiсiнька
Сорочечка нова...
Iде дiвчатко-пiсенька,
I все у нiй спiва.
I нiжки, наче дзвоники,
Лиш бренькають в травi.
Пiдспiвують ïм коники —
Музики луговi.
I руки аж висвистують
В повiтрi — ой меткi!
Ïм вторять над срiблистою
Над гречкою бджiлки.
А як заллється пiснею —
Iз голосу ïï
В саду порою пiзньою
Спiвають солов'ï.
Таке ж трудешне вродиться!
Чи в класi, чи в жнива
Усе у неï робиться —
Аж грає, аж спiва...
От сяде шить пiд сливою
В садочку у тiнi:
Що iволга виспiвує —
Оте й на полотнi...
А на рукавах вишивка —
Весняних квiтiв хор.
I де вона ïх вишука,
Тi квiти на узор...
Ще ж в неï дiла — свiте мiй!
Нерання вже пора.
Он треба посуд мити ïй,
Зiбралося — гора!
Води черпнула мискою
I — дiнь-дiлiнь-делень...
Ого вже як виблискує!..
А ще великий день!
Йде з подружками Пiсенька
Збирати колоски.
Важкi вони — чистiсiнько
Намистечка разки.
Торкни лиш колос колосом
I враз з кiнця в кiнець
Лунким, дзвiнчастим голосом
Озветься вiтерець...
Лиш тiльки пройде Пiсенька
Нi колосу нiде...
А сонце iще високо...
А подружки! Ви де?
...Прийшла i осiнь. Дiвчина
Вже ходить в старший клас.
Усе у неï вивчено,
Що задано, — якраз!
Учитель кличе Пiсеньку
До дошки, i вона
Бiжить, гойднувши кiсоньку,
Рухлива i ставна.
Лиш стрiчечку-зав'язочку
Торкне — чи не спада? —
Й задачу, наче казочку
Якусь, розповiла.
Розказує, розказує,
А потiм тiльки раз —
Як вузлик той розв'язує,
Аж примовкає клас.
...У хатi, що, як писанка,
Яснiє край села,
Живе дiвчатко-пiсенька —
Школярочка мала.
Усе у неï робиться —
Аж грає, аж спiва...
У працi пiсня родиться —
Це правильнi слова!
