ДВI ПIСНI
Категории
Оригинал
I
Я бачу все :час зморшками обличчя зриє,
а теплi коси
вкриє iней
незчисленних зим.
Я бачу ...
Висохлi уста,
як листя, шелестiтимуть
незрозумiло.
В очах — не ласка,
тiльки бiль.
Я бачу i люблю.
II
присiла,розклавши колiна.
взяла у долонi
вагiтнiсть
спроквола лягла.
в утробi
тремтiла дитина,
по нiй
розлилася
млость.
i взнали :
спочатку був бiль,
а не слово,
кiнець буде бiль.
