Моя любове! Я перед тобою.

Категории

1.   1 Лiна Костенко

Оригинал

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в своï блаженнi сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай i крил не обiтни!
Не допусти, щоб свiт зiйшовся клином,
i не присни, для чого я живу.
Даруй менi над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай менi заплутатись в дрiбницях,
не розмiняй на спотички дорiг,
бо костi перевернуться в гробницях
гiрких i гордих прадiдiв моïх.
I в них було кохання, як у мене,
i вiд любовi тьмарився ïм свiт.
I ïх жiнки хапали за стремена,
та що поробиш,— тiльки до ворiт.
А там, а там... Жорстокий клекiт бою
i дзвiн мечiв до третьоï весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в своï блаженнi сни.