Пiонер
Пантелеймон Кулiш ()
1
Я не поет i не iсторик, нi!
Я — пiонер з сокирою важкою:
Терен колючий в рiднiй сторонi
Вирубую трудящою рукою.
Не раз кроплю свою роботу й кров'ю,
Та весело так поратись менi.
2
З великого наслiддя по князях
Зробили козаки нам дике поле.
Все в бодяках, тернах та чагарях,
Кому на радощi, кому на горе.
Наслiдне поле без устанку коле
Правицю у тяжких ïï трудах.
З
Нехай сумують iншi, не сумуй,
Робiтнику безплатний, пiонере,
I кожного на подвиг свiй готуй,
Кому твою дорогу праця стеле.
Коли ж орда про тебе брехнi меле,
Ти на дурну дурноту мовчки плюй.
