IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА ЯК Я БАБУ ГОДУВАЛА
Володимир Ладижець ()
Пiд вiкном стоïть бабуся.
Не жива,
А снiгова.
Я бабусi
Не боюся,
Хоч вона, як та сова:
Iз картоплi круглi очi,
Аж до вух широкий рот.
Мабуть, ïсти баба хоче, —
Вiднесу ïй бутерброд.
— Набирайтесь, бабцю, сили,
ïжте хлiб i ковбасу.
Я ще й кашi наварила,
Повний горщик принесу! —
А горобчики з ялинки
Зацвiрiнькали ураз:
— Щиро дякуєм, Килинко,
Дуже добра ти до нас! —
Встигла лиш обiд покласти —
З'ïли миттю все дотла.
Не злякала ïх, горластих,
Навiть бабина мiтла!
