IЗ ЗБIРКИ ТРЕМБIТА КРИНИЦЯ
Володимир Ладижець ()
Понад шляхом, в тихiм зворi,
Пiд великим камiнцем,
Ми з Оксанкою учора
Розкопали джерельце.
Лиш вода забулькотiла
З-за похилоï берiзки,
Пiдiйшла до нас несмiло
Лiсова красуня — кiзка.
Нахилилась, напилась
Та й у гори подалась.
Потiм зайчик i куничка
Напилися iз кринички.
Йшла у лiс якась бабуся,
Каже:
Ось де я нап'юся.
А яка ж вона смачна,
I прозора, й запашна.
Вiк такоï не забуду.
От спасибi добрим людям!
Пийте, бабцю, пийте вволю.
Всiм тут вистачить водицi.
Хай щаслива буде доля
Тим, хто десь копав криницю!
* Звiр (дiал.) — яр.
