Iсход
ЄВген Маланюк ()
Не забути тих днiв нiколи:
Залишали останнiй шмат.
Гуркотiли й лякались кола
Пiд утомлений грiм гармат.
Налiтали зловiснi птахи,
Доганяли сумний похiд,
А потяг ридав: На Захiд...
На Захiд... На Захiд...
I услiд — реготався Схiд.
Роззявляв закривавлену пащу.
П'яний подих нудив, як смерть.
Де ж знайти нам за Тебе кращу
Серцем, повним Тобою вщерть?
