Символ
ЄВген Маланюк ()
1937р.
Чим далi, тим похмурiш мряки,
Тим небезпечнiша дорога...
О, нiби Нiке з Самотраки,
Твоя смертельна перемога!
З одiрваною головою,
Безумна i посмертно-бiла,
Вона несе над полем бою
Своє слiпе й крилате тiло.
Але в руках, у тьму простертих,
В несамовитiй силi руху —
Така страшна погорда смерти,
Таке слiпуче сяйво духа,
Що кам'янiє скудний розум,
Заблуканий в словесних пущах,
I шкiра терпне, i морозом
Проймає теплi жили сущих...
I ось встає iз пiни Понту
Над хвиль розгойданим свiчадом
Спiвуча мрiя горизонту —
Слiпуча Степова Еллада.
