Яка краса: вiдродження краïни!
Категории
1908р.
Оригинал
Яка краса: вiдродження краïни!Ще рiк, ще день назад тут чувся плач рабiв,
Мовчали десь святi пiд попелом руïни,
I журно дзвiн старий по мертвому гудiв.
Коли вiдкiльсь взялася мiць шалена,
Як буря, все живе схопила, пройняла,—
I ось, — дивись, в руках замаяли знамена,
I гiмн побiд спiва невiльна сторона.
Так спить орел, — i враз, розкривши очi,
Угледе свiт, красу i простiр голубий,
I легко з скель спорхне, i в небi заклекоче
Про вiльний льот орлiв, про ранок золотий.
Так море iнодi всю нiч дрiмає,
I нагло хвилями, як крилами, заб'є,
I дивно перлами i барвами заграє,
I очi всесвiту до себе прикує.
Летить воно, хвилюється i ллється,
В обiймах сонячних i сяє, i тремтить,
I щастям все життя йому в той мент здається,
I все в той мент йому i годе, i щастить.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
I де взялись цi хвилi снiжно-бiлi,
Хто дивно так навчив ïх грати i шумiть,
З яких ясних краïн чайки цi налетiли,
Що вмiють нiжно так i плакать, i жалiть?..
Чайки, чайки! Тодi не треба плачу,
Коли iде борьба за волю, за життя,
Коли на хмарах я вже дивний вiдблиск бачу
I сонця жданого блискуче вороття.
