КНЯЖА УКРАÏНА ПОХОД НА ЦАРГОРОД

Категории

1.   1 Олександр Олесь

Оригинал

Геть за морем украïнським,
Понад склом Босфорських вод
Дивнi вежi i палати
Розкидає Царгород.
Наче вир, кипить, торгує
Крамом, зброєю, вином.
Вдень вiн вуликом здається,
А вночi чудесним сном.
I з усiх краïн до його
Ллється хвилями народ.
Нашi теж торговцi-люде
Ïздять в славний Царгород.
Та не любить грек чужинцiв
I тримає ïх в руцi.
Хоч не ïдь! Одурить, скривдить!
Нашi скаржаться купцi.
I Олег, на грекiв лютий,
Став збиратися в поход:
Хоче вiн до Украïни
Прилучити Царгород.
I укрили Чорне море
Украïнськi байдаки,
Розгорнулися вiтрила,
Заспiвали вояки.
Простiр! Воля! Грають хвилi,
Море диха, як живе,
Мов лютує, що з пiснями
Легковажний хтось пливе.
Небезпека? Вiтер? Буря?
Гнуться щогли кораблiв?
О, хiба згорнути крила
Важко, довго для орлiв?
I гуртом за весла взятись,
Разом взятись i гребти...
Море, море! I в негоду
Любе смiливому ти!
Так три днi плили по морю
Без турботи, без нудьги.
Ось i вежi Царгороду,
Ось i грецькi береги.
Але греки уже знали,
Що летять до них орли,
I, щоб в пристань не пустити,
Ланцюги перетягли.
I звелiв Олег на берег
Витягати кораблi.
Що ж, мовляв, як не по морю,
То поïдем по землi.
I, колеса приробивши,
Вiн вiтрила розпустив.
I невидане тут сталось,
Найдивнiше диво з див.
Ой повiй, повiй ти, вiтре!
Швидше коней повези!
Зашумiв-повiяв вiтер,
Покотилися вози.
Вороги перелякались,
До Олега шлють послiв.
Не руйнуй нас, все дамо ми,
Що б ти, князю, не схотiв!
Ну, гаразд. Покора ваша
Погасила в серцi гнiв,
I здається, ми братами
Станем з лютих ворогiв
Царю, хай моє купецтво
Вiльно ходить в Царгород,
Хай торгує i купує
Вже без кривди i без шкод.
У купцiв не буде зброï:
Я обмежу ïх число,
Щоб не бiльше, як пiвсотнi,
Ïх нараз у мiсто йшло
Цар годився на умову,
Хрест святочно цiлував.
Князь на Волоса, Перуна
I на меч присягу склав.
На воротях Царгороду
Князь Олег свiй щит прибив.
На воротях Царгорода
Украïнський щит висiв!