МОÏЙ МАТЕРI
Олександр Олесь ()
Приснилося, що я вернувсь додому.
Iду, дивлюсь: мiй край, моя земля,
Смiються в сонцi золотому
Рiчки, i села, i поля.
Ось-ось прийду до хатоньки моєï,
Де мати жде мене й не жде,
Я скрикну
Матiнко!
до неï,
Вона на груди упаде.
I будуть литись теплих слiз потоки
I в них бринiтимуть слова:
Я ждала, ждала цiлi роки
I в'яла, сохла, як трава
Iду зеленою межею,
Кругом хвилюються жита,
I в'ється щастя над душею
I на плечi нема хреста
Прокинувсь в морi раювання
I все збагнув, i похолов
Iду дорогою вигнання,
I по слiду моєму кров.
2.V.1926
