Не нам, не нам, осмiяним, смiятись

Категории

1.   1 Олександр Олесь

Оригинал

Не нам, не нам, осмiяним, смiятись,
Не нам, скалiченим, iти,
Нiмим — пiснями заливатись,
Слiпим — вiдшукувать свiти.
Не нам ловить в небеснiм морi
зорi.
Не нам —
Орлам!
А ми давно своï згубили крила,
Та чи й були вони у нас?!
Нудьга нам байку утворила,
Непевнi фарби кинув час,
I ми повiрили правдиво
в диво...
Мана
Одна!
Родились ми холодними мерцями
I уявили з себе щось,
I нам з порожнiми серцями
Комусь кричати довелось:
Вперед! Вперед! Самоофiра!
Вiра
В мету
Святу!
Кричали ми на площi i в пустелi,
Жили вiки в короткий час,
I чули нас, здається, скелi,
Але нiхто не слухав нас,
Бо не носили прапори шовковi
кровi.
А кров —
Любов.
А де нема любовi i страждання,
Там не живе, не б'ється i життя..
. I доведеться нам пiд людське глузування
Спинить свiй галас без пуття.
А замiсть нас великий встане раб в кайданах,
в ранах.
Огнем,
Мечем!