Наша мати — сивая горлиця

Категории

Борис Олiйник ()

Оригинал

Наша мати — сивая горлиця. Все до ïï серденька горнеться: Золота бджола — намистиною, Небо — празниковою хустиною, Сивий дуб — прокуреним прадiдом, Бiлочка — мальованим пряником, Жура-журавель над криницею — Чистою сльозою-водицею, А земля — пшеницею ярою, А лiта — замисленим явором, Що iз сорок першого журиться: Де ж це, молодице, твiй суджений? Мiсяць — непоколотим золотом, А береза — вранiшнiм солодом, Хата — ластiвками над стрiхою, А туман — вдовиною втiхою. Крашанкою — сонечко в миснику... А вона до всiх до них — пiснею.