Ринг

Категории

1.   1 Борис Олiйник

Оригинал

I гнiв, i жах. I бiлi маски
Облич.
I злами рук, як ринв.
I от затихло.
Тiльки пласко
Лиснiє квадратовий ринг.
Там не суперник мiй,
а ворог
Зiперсь бундючно на канат.
Над ним у чорному,
як ворон,
Чаклує хижий секундант.
Той ворог хитро, як лисиця,
Менi готує рiшенець.
Нахабно в праву рукавицю
Кладе для певностi свинець.
Суддя те бачить.
Та... не баче.
Вони у змовинах давно.
Та й переможцiв же тим паче
Не судять потiм все одно.
А зал, як тур, реве безжально.
Назад одрiзано путi:
Мiй секундант у роздягальнi
Лишив рушник на виднотi.
Що ж, буде бiй.
Важкий. Без правил.
Мiй ворог — публiки владар —
Менi вцiлятиме iзправа
Пiд серце зважений удар.
Вiн буде бить мене, як схоче:
I знизу, й справа, i згори.
I нижче пояса. I очi
Схова продажний реферi.
Я все стерплю в жорстокiм герцi,
Аби лише, зберiгати стиль,
Не пропустить удару в серце.
Не пропустить... Не пропустить...
Ще буде потiм раунд третiй.
I вжє коли в канатний скрут
Я буду ворогом припертий
I загнаний в четвертий кут,
Коли, нахабний i безкарний,
Повiрить вiн у мiй кiнець
I для останнього удару
Зведе з правицею свинець,
Я визбираю в жмуток силу
Своïх поразок i удач —
В iм'я отця, i духа, й сина
Обрушу з лiвоï удар
Такий, що раптом ляже
тиша.
I стануть зайвi лiкарi.
I марно буде, паче миша,
Метатись пiдлий реферi.
То буде бiй...
А зараз мертво
Лиснiє холодом квадрат.
Iду. I поруч мене твердо
Крокує Честь — мiй секундант.