ЗАСВIТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Категории

1.   1 Суспiльно-Побутовi Пiснi

Оригинал

Засвiт встали козаченьки
В похiд з полуночi,
Заплакала Марусенька
Своï яснi очi.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися.
Стоïть мiсяць над горою,
Та сонця немає,
Мати сина в дорiженьку
Сльозно проводжає.
Прощай, милий мiй синочку,
Та не забувайся,
За чотири недiленьки
Додому вертайся!
Ой рад би я, матусенько,
Скорiше вернуться,
Та щось кiнь мiй вороненький
В воротях спiткнувся.
Ой Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рiдну дитину.
Прийми ж ïï, матусеньку,
Бо все в божiй волi,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полi!
Яка ж бо то, мiй синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рiдную стала?
Засвiт встали козаченьки
В похiд з полуночi,
Заплакала Марусенька
Своï яснi очi