Наука

Категории

1.   1 Степан Руданський

1860р.

Оригинал

Дочекався я
Свого святонька,
Виряджала в свiт
Мене матiнка.
Виряджала в свiт
Мати рiдная
I промовила
Менi, бiдная:
Нехай, сину мiй,
Ми працюємо,
Нехай цiлий вiк
Ми горюємо;
Нехай сохну я,
Тато горбиться,
Ти на свiт поглянь,
Що там робиться,—
Та не всi ж. як ми,
В землi риються,—
Може, є такi,
Що i миються;
Та не всi ж, як ми,
Говорив менi
I приказував:
Видиш, сину мiй,
Як працюємо,
Видиш, сину мiй,
Як горюємо.
Кожний на свiтi
На то родиться...
Не дивись на свiт,
Що там робиться!
I на пчiл поглянь:
Є робучiï,
Але й трутнi є
Неминучiï.
Так i на свiтi:
Iднi риються,
Другi потом ïх
Тiлько миються.
Будь ти проклятий,
Милий синочку,
Як пiгнеш таким
Свою спиночку;
Як пiгнеш таким
Свою спиночку,
Як простелешся
На рядниночку.
I чоло тобi
Нехай зморщиться,
I хребет тобi
Нехай скорчиться!
Ти тiкай вiд них,
Як вiд гадини,
Ти не жди вiд них
Перекладини;
Ти не жди вiд них
Перекладини,
Ти у свiт iди,
На оглядини.
Ти у свiт iди,
Милий синочку,
Ти усе спiзнай —
I билиночку.
Димом куряться,—
Може, є такi,
Що й не журяться.
Коли найдеш ïх,
Милий синочку,
Ти склони себе,
Як билиночку,
Ти склони себе,
Як билиночку,
Простели себе,
Як рядниночку.
Спина з похилу
Не iскорчиться,
Чоло з пороху
Не iзморщиться.
Спина з похилу
Не iскривиться,—
З з то ступить пан
Та й подивиться;
Зато ступить пан
На покiрного
I прийме тебе,
Як добiрного.
I в годиночку—
На драбиночку.
I пiдеш тодi,
Милий синочку,
I з панами сам
Порiвняєшся,
В срiблi-золотi
Закупаєшся:
В срiблi-золотi
Закупаєшся,
З полем батькiвським
Розпрощаєшся'
Але сталося
Друге святонько-
Виряджав у свiт
Мене батенько
Виряджав мене,
Путь показував,
Тодi з святом ти
Порiвняєшся,
В добрi-розумi
Закупаєщся,
З полем батьковим,
Привiтаєшся