Гей, новi Колумби й Магеллани
Василь Симоненко ()
Гей, новi Колумби й Магеллани,
Напнемо вiтрила наших мрiй!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибiй.
Хто сказав, що все уже вiдкрито?
Нащо ж ми народженi тодi?
Як нам помiстити у корито
Нашi сподiваная молодi?
Кораблi! Шикуйтесь до походу!
Мрiйництво! Жаго моя! Живи!
В океанi рiдного народу
Вiдкривай духовнi острови!
Геть iз мулу якорi iржавi
Нидiє на якорi душа!..
Б'ються груди об вiтри тужавi,
Каравела в мандри вируша.
Жоден вiтер сонця не остудить,
Пiвень землю всю не розгребе!
Украïно! Доки жити буду,
Доти вiдкриватиму тебе.
Мрiяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужiсть на вогнi!..
А якщо вiдкрию вже вiдкрите,
Друзi! Ви пiдкажете менi...
