Катрусi на спомин
Категории
Оригинал
Я знов побачив Вас, бiляву i веселу,з привiтним усмiхом на радiсних устах.
А осiнь за вiкном жовтаве листя стеле
i в вирiй одлiта за птахом дальнiй птах.
Я той же як колись. Душа моя зелена;
а за вiкном летить i пада жовтий лист.
Я знову Вас зустрiв, Ви граєте Шопена;
i знаю я, що знову ми стрiнемось колись.
Це буде, як весна злетить на щаснi села,
багрець зорi впаде на дерева, на шлях;
я Вас зустрiну знов, бiляву i веселу,
з привiтним усмiхом на золотих устах.
I будуть за вiкном шумiть, хитатись клени,
i будуть за вiкном незнанi люди йти кудись,
ви гратимете знов i Грiга, i Шопена,
а я складу сонет, як вечiр золотий.
Як вечiр золотий, що нiжний промiнь стеле,
як пiсня, що ïï спiває в небi птах;
i буде цей сонет про Вас, моя весела,
з волоссям золотим i смiхом на устах
